Empirical Method in the Study of Emoji Polylaterality
2019, International Humanitarian University Herald. Philology
https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.43.3.34Abstract
Махачашвілі Р. К., доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка Бахтіна А. О., викладач кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка ЕМПІРИЧНИЙ МЕТОД У ДОСЛІДЖЕННІ ПОЛІЛАТЕРАЛЬНОСТІ EMOJI Анотація. У статті йдеться про семіотичну системумову emoji, яка подається з кута зору полілатеральності, що вперше уводиться в дослідження й експлікується авторами як категорія, яка відображає у знакові emoji різнобічне, багатовекторне відтворення емоцій за допомогою логіко-структурного, лексико-граматичного, морфологічного та ін. засобів. Експлікується аналіз emoji за умови застосування емпіричного методу. Сам метод розкривається у статті з позиції неопозитивізму, субстратом якого є раціональний підхід до експерименту. Значну увагу приділено у статті поясненню концепції «мовних ігор» Л. Вітгенштайна та синтезу цієї концепції з ігровими функціями знаків emoji, що зумовило елімінацію поняття «громадянське суспільство» з його складниками ідентифікації (генотипом, психотипом, традицією, релігією) та масштабну промоцію поняття «мережевого суспільства» (М. Кастельс)-суспільства, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв'язках, головну роль у якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Причиною цієї трансгресії виявлено перенесення знакових систем у комп'ютерне буття. Апелюючи до того, що основний підхід у нашому дослідженні-логіко-семантичний, висновлено, що подібний сцієнтистський напрям належить до «антропологізації» формальних наук-логіки та математики. Тому авторами статті проведено експеримент і сформовано гіпотезу дзеркального фізикалістського відтворення форми та змісту знака. Прикладами слугували знаки природної (китайської) та штучної (emoji) мов: ієрогліфічний знак, що є іманентним зразком логіко-когнітивної усії знака, та знак emoji-піктографічне зображення сонця. На основі цього експерименту простежено синкретичність і закономірність формальної подібності знаків протягом їх еволюції. Останнє для формального підтвердження виведено за допомогою формули «речення зведення» Р. Карнапа. Таким чином, зроблено висновок про необхідність дослідження у структурі emoji логічного синтаксису у синтезі з його моделлю у природних мовах на основі емпіричного методу. Ключові слова: emoji, полілатеральність, емпіричний метод, комп'ютерне буття, знак, «мовні ігри», дедуктивна теорія.
References (12)
- Бахтіна А. Логіко-семантична реконструкція оповідання Хуана Хосе Арреоли «Стрілочник»: оусія дихотомії «істина-хиба». Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. 2018. № 12. С. 5-16.
- Бенвенист Э. Общая лингвистика. Москва : Прогресс, 1974. 446 с
- Больше чем смайлики. 2015. URL: http://apptractor.ru/marketing- monetization/emoji.html (дата звернення: 20.10.2015).
- Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus / пер. з нім. Є. Поповича. Київ : Основи, 1995. 229 с.
- Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Т. 1. Київ : Дух і Літера, 2009. 576 с.
- Зайцев И. Квалиа и парадигма функционализма.
- Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка / пер. А.В. Кезина. Вестник Московского университета. Серия 7 Философия. № 6. 1993.
- Лингвистические вопросы алгоритмической обработки сообще- ний / АН СССР, Ин-т языкознания ; отв. ред. : Р.Г. Котов, К.И. Кур- баков. Москва : Наука, 1983. 248 с.
- Махачашвілі Р.К. Динаміка англомовної інноваційної логос- фери комп'ютерного буття : автореф. дис. … докт. філол. наук : 10.02.04. 2013. 42 с.
- Соссюр Ф. де. Заметки по общей лингвистике / пер. с фр. ; общ. ред., вступ. ст. и коммент. Н.А. Слюсаревой. Москва : Прогресс, 1990. 280 с.
- Софронов М.В. Китайский язык и китайская письменность. Москва, 2007. 60 с.
- Фреге Г. Логика и логическая семантика. Москва : Аспект Пресс, 2000. 512 с.