Buryat emotive constructions with the complementizer gež e

Eslavística complutense, 2010

Надія БАЛАНДІНА Резюме У статті розглянуто емоційний складник значення чеських прагматичних кліше, який слугує стимулом встановлення атмосфери взаєморозуміння і є реакцією на факти позамовної дійсності, пов'язаної з базовими емоціями. Мовні індикатори засвідчують об'єктивність емоційного значення прагматичних кліше, тобто вербальну соціалізацію почуттів. Ключові слова: прагматичні кліше, емоційний складник значення, функції, мовні індикатори Resumen Verbalización del valor emocional de los clichés pragmáticos En el artículo se investiga el componente emotivo del valor de los clichés pragmáticos checos que sirven de estímulo para crear la atmósfera de mutua comprensión y se consideran como una reacción adecuada de los comunicantes a los acontecimientos de la realidad extralingüística relacionada con las emociones base (principales). Los indicadores lingüísticos testifican la objetividad del valor emotivo de los clichés pragmáticos, es decir la socialización verbal de las emociones.

Tomsk state pedagogical university bulletin

Антропологический подход при изучении языка обусловил возникновение и интенсивное развитие нового направления в лингвистике – эмотиологии, изучающей взаимосвязь эмоций и языка. Рассматриваются языковые способы выражения эмоций на различных уровнях языка, что является важным при классификации различных подходов к анализу заявленного объекта исследования. Практическая значимость настоящего исследования связана с возможностью использования представленной схемы анализа на материале других языков и типов дискурса. Цель – проведение теоретического обзора научных концепций о способах репрезентации эмоций на различных языковых уровнях. Кроме того, в работе предпринимается попытка выявления иерархической связи между эмотивными единицами различных уровней по аналогии с выявленной Ф. де Соссюром иерархической связи языковых единиц, подразумевающей, что каждый предыдущий уровень является базой для последующего. Актуальность исследования обусловлена необходимостью построения модели целостного фу...

Ukrainian Linguistics, 2020

The work considers peculiarities in conducting of automated syntactic analysis (ASA) on basis of poetical texts and as result studying the features of linear structure of Ukrainian texts, in particular, texts with constructions with parataxis and homogeneous parts. The process of text analysis includes two stages: the first stage starts with automated syntactic analysis of hierarchical structure of text, which finally builds a dependency tree. On the second stage the graph received as result of automated analysis specifies information on type or model of a sentence, in particular, with available constructions with parataxis homogeneous parts. The purpose of the work from linguistic standpoint is the analysis of parataxis/homogeneous parts in poetical texts and their relations to the content. The study of texts (1600 sentences) showed that constructions with parataxis can build three groups of relations with: homogenous parts, non-homogenous and a combination of both parts. Analysis ...

Вестник Восточно-Сибирского государственного института культуры, 2021

The article considers the historical and culturological characteristic of the festivals in different years on the territory of the Chita oblast (the Trans-Baikal region). The author considers the peculiarities of the formation, organization, structure of the festival movement. The content, organizational stages of the events, functions performed by the House of folk creativity (now SIC "EMCCF C") are analyzed. The historical characteristic of the festivals, presented in the article, shows the festival as one of the actual forms of sociocultural activity widely used in the Trans-Baikal region.

Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019

У лінгвістиці є значна кількість досліджень, присвячених вивченню дефініції таких понять, як «концепт», «концептуальна картина світу» та «мовна картина світу». Концепт часто розглядають як означений елемент ідеального, що репрезентує дійсність мовця крізь призму його культури. Концептуальну картину світу розуміють як систему понять про певні реалії довкілля та систему значень, в яких виражено індивідуальні чи колективні уявлення про дійсність, які репрезентовані низкою мовних конструкцій. Мовна картина світу – це певний світогляд, який виражений засобами мови, це інформація, розсіяна по всьому концептуальному каркасу й пов’язана з формуванням самих понять за допомогою маніпулювання в цьому процесі мовними значеннями та їхніми асоціативними полями, що збагачує концептуальну систему мовними формами і змістом. У статті досліджено особливості вербалізації концепту БЕРЕЗА в поезії Олексія Довгого. Під час проведення науково-лінгвістичного аналізу текстів поета було з’ясовано, що більшість представлених концептів становлять утворення, пов’язані зі світом природи та уявленнями про його особливості. Концепт БЕРЕЗА – один із найбільш яскравих та символічно наповнених образів у творчості поета. Названий концепт представлений у багатьох народів і має загальнослов’янську символіку. Основним диференційним смисловим компонентом у визначеннях лексеми «береза» виступає колористична сема «білий». Така актуалізація семи зумовлює уживання цієї лексеми в більшості публіцистичних і художніх текстах з акцентом на білому кольорі, який часто символізує чистоту і незайманість. В українській традиції цей концепт виступає символом дівочої чистоти та жіночого начала. Він часто уособлює кохання, дівочу чистоту, шлюб, а також у певних контекстах відображає тугу і смуток. У мові поезій Олексія Довгого цей концепт вербалізований низкою іменникових та прикметникових одиниць. Мовні одиниці, які вербалізують зазначений концепт, у текстах поета часто поєднуються з лексемами на позначення інших дерев, річок, водних об’єктів. Таке поєднання дає автору змогу створити образ ідеального локусу. Поєднання відповідних лексем із лексемами, які називають інші дерева – символи чоловічого начала, дає змогу митцю відобразити особливості авторської концептуальної картини світу. Низка лексем, які вербалізують зазначений образ, дає змогу митцю змальовувати образи чистої незайманої дівчини, матері, берегині або привабливої жінки. / There is a considerable amount of research in linguistics to define concepts such as “concept”, “conceptual worldview” and “linguistic worldview”. The concept is often seen as a designated element of the ideal, representing the reality of the speaker through the prism of his culture. The conceptual worldview is understood as a system of concepts about certain realities of the environment and a system of meanings that express individual or collective perceptions of reality, as represented by a number of linguistic constructions. The linguistic worldview is a certain outlook that is expressed by the means of language, it is information scattered throughout the conceptual framework and connected with the formation of the concepts themselves by manipulating in this process linguistic meanings and their associative fields, which enriches the conceptual system by linguistic forms and content. The peculiarities of the verbalization of the BIRCH concept in Oleksii Dovhiy’s poetry are investigated in the article. During the scientific-linguistic analysis of the poet’s texts, it was found out that most of the concepts presented are formations related to the natural world and ideas about its peculiarities. The BIRCH concept is one of the most vivid and symbolically filled images in the poet’s work. This concept is represented by many peoples and has a common Slavic symbolism. The main differential semantic component in the definitions of the “birch” token is the colourful semen “white”. Such an actualization of the seven causes the use of this token in most nonfiction and fiction texts, with a focus on white, which often symbolizes purity and virginity. In the Ukrainian tradition, this concept is a symbol of virginity and femininity. He often embodies love, maiden purity, marriage, and in some contexts displays sadness. In the language of Oleksii Dovhiy’s poetry, this concept has been verbalized by a number of nouns and adjectives. The linguistic units that verbalize the concept in the poet’s texts are often combined with tokens to refer to other trees, rivers, water bodies. This combination allows the author to create an image of the perfect locus. The combination of corresponding tokens with tokens that are called other trees – symbols of the male principle, allows the artist to reflect the features of the author’s conceptual worldview. A series of tokens that verbalize the image allows the artist to portray the image of a pure virgin girl, mother, caregiver, or attractive woman.

Przegląd Wschodnioeuropejski, 2019

Typology of syntactic realization forms of propositional argument (on the example of Russian emotional verbs) Ключевые слова: семантический синтаксис, валентность, пропозициональная структура, синтаксическая репрезентация, сентенциальный актант, клаузальный комплемент, эмотивный глагол

Фортунатовские чтения в Карелии : сборник докладов междунар. науч. конф. (10—12 сентября 2018 года, г. Петрозаводск) : в 2 ч. / науч. ред. Н. В. Патроева ; предисл. Н. В. Патроевой и О. В. Никитина. — Петрозаводск : Издательство ПетрГУ, 2018. ISBN 978-5-8021-3376-7 Ч. 1 — 320 с. С. 119 – 121. , 2018

УДК 81 ББК 81 Ф804 Издание осуществлено на средства проекта № 18-012-20031 Г (грант РФФИ) Редакционная коллегия: Л. Л. Шестакова, доктор филологических наук, ведущий научный сотрудник Института русского языка им. В. В. Виноградова РАН (Москва); Н. В. Патроева (науч. редактор), доктор филологических наук, профессор (ПетрГУ); О. В. Никитин, доктор филологических наук, профессор (МГОУ) Ф804 Фортунатовские чтения в Карелии : сборник докладов международной научной конференции (10-12 сентября 2018 года, г. Петрозаводск) : в 2 ч. / науч. ред. Н. В. Патроева ; предисл. Н. В. Патроевой и О. В. Никитина. -Петрозаводск : Издательство ПетрГУ, 2018.

THE IMPERATIVE MOOD IN THE MODERN BULGARIAN JOURNALISTIC STYLE A matter of study in the article is the use of grammatical category ‘imperativ’ in the modern Bulgarian journalistic style. By means of a statistical method there is an attempt to specify a correlation between the synthetic and analytic forms widely used in journalese. A certain stress is put on the usage of the imperative in newspaper headlines - a very successful media strategy. An approach is made to analyze some specific functions of the imperative mood in Bulgarian publicism.

International Humanitarian University Herald. Philology, 2019

1994