Papers by Larysa Levchenko
У виданні представлені роботи вчених України з актуальних питань історії, археології, історіограф... more У виданні представлені роботи вчених України з актуальних питань історії, археології, історіографії та краєзнавства. Матеріали журналу будуть корисними історикам, археологам, етнологам, краєзнавцям і всім тим, хто цікавиться історико-краєзнавчою проблематикою.
Архіви України, 2012
Левченко Л. Деякі аспекти науково-технічного опрацювання та комплектування архівних інституцій СШ... more Левченко Л. Деякі аспекти науково-технічного опрацювання та комплектування архівних інституцій США документами сучасної епохи. Архіви України. К., 2012. № 3. С. 112–130.
Розглядаються питання управління документацією в федеральних органах США, повноваження Національного архіву США в управлінні документацією, підготовки і виконання Загального переліку документів, створення конкретних переліків документів федеральних установ для встановлення строків зберігання документів, визначення дат знищення документів тимчасового зберігання і передавання до Національного архіву документів постійного зберігання. Особливу увагу автор приділив ролі Федеральних центрів документації. Крім того, автор підкреслив особливості управління документацією на рівні штату, звертаючи увагу на функції комісій із затвердження переліків документів установ штату.
Ключові слова: Федеральні центри документації США; Загальний перелік документів; управління документацією в США; Національний архів і
Адміністрація документації.
Пам'ятки: археографічний щорічник, 2011
Левченко Л. Видання пам'яток документальної історичної спадщини американського народу. Пам'ятки: ... more Левченко Л. Видання пам'яток документальної історичної спадщини американського народу. Пам'ятки: археографічний щорічник. К., 2011. Т. 12. С.173–194.
До статті додано переклад Закону США про Національну комісію з публікації історичних джерел.
Наукові праці, 2015
Левченко Л. Л. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ЗАСНУВАННЯ ЄВРЕЙСЬКИХ АРХІВІВ У НІМЕЧЧИНІ (XIX-ПЕРША ПОЛОВИН... more Левченко Л. Л. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ ЗАСНУВАННЯ ЄВРЕЙСЬКИХ АРХІВІВ У НІМЕЧЧИНІ (XIX-ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)
91 УДК 930.25(430)«18/19»
Наукові праці. Історія. Том 264. № 251. ЧНУ ім. Петра Могили, 2015. С. 91-99.
Фактично до початку ХХ ст. не існувало єврейських архівів як інституцій. До 1933 р. в Німеччині засновано Загальний архів німецьких євреїв, архів Історичного товариства євреїв Ельзасу та Лотарингії, архів Всесвітньої сіоністської організації, Історичний архів східних євреїв. Це були перші в єврейській історії спеціалізовані архівні установи. Отже, мета роботи полягає в дослідженні передумов та причин їхнього створення. Національна свідомість єврейських істориків зростала в умовах емансипації, боротьби за політичні та громадянські права й проти антисемітизму, а також на тлі загального прогресу титульних націй країн єврейської діаспори. Розвиток єврейської історичної науки в Німеччині привів до усвідомлення необхідності створення історії єврейства окремої країни, а згодом - дослідження всесвітньої історії єврейської нації; до переходу від легенд і міфів до справжньої історії, що спирається на факти, підтверджені історичними документами, що сформувало передумови заснування архівів. Єврейські історики зрозуміли істотну потребу у виявленні, збиранні та зберіганні історичних документів, а відтак у заснуванні архівних інституцій на наукових засадах, що спричинило виникнення архівів. Зважаючи на умови єврейської діаспори в Німеччині та вплив німецьких істориків, єврейські історики використовували архіви не лише з метою історичних досліджень, а насамперед у боротьбі за політичні та громадянські права свого народу. Ключові слова: іудаїка; архівознавство; єврейські архіви Німеччини.
Наукові праці: науково-методичний журнал, 2016
Левченко Л. Л. Теорія архівного пошуку Володимира Миколайовича Автократова (матеріали до курсу «А... more Левченко Л. Л. Теорія архівного пошуку Володимира Миколайовича Автократова (матеріали до курсу «Архівна евристика»). Наукові праці: науково-методичний журнал. Вип. 270. Т. 282. Історія. Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2016. С.68–81.
У статті проаналізовано теорію архівного пошуку В. М. Автократова, видатного теоретика-архівіста ХХ ст., який першим з архівознавців у центр архівної евристики поставив людину (історика, архівіста), наголошував на вивченні інформаційних потреб, пошукового мислення, стратегії, тактики і методів архівного пошуку. Вчений убачав два види архівного пошуку: традиційний (неавтоматизований, здійснюваний архівістом, істориком, дослідником іншої галузі науки) і, нетрадиційний або автоматизований; наполягав на тому, що автоматизований пошук ніколи не забезпечить настільки довершеного результату, як традиційний. Результативність традиційного пошуку, на думку В. М. Автократова, залежить від якості описування, тому він пов’язує надійність описання з пошуком. Однак, теорія описування, що в кінцевому результаті мала б забезпечувати інформаційні потреби користувача, залишається нейтральною до нього. Традиційний архівний пошук має глибоке коріння в специфіці архівного інформаційного середовища, відповідає характеру задоволення потреб історика в архівній інформації. Традиційний архівний пошук оперує образами й не знає штучної пошукової мови, посередників, інформаційний запит у ньому злитий із пошуковим приписом. Ключовим для пошуку стає чинник походження документа від певної епохи, важливих в історії подій, з якими пов’язаний фондоутворювач. Стратегія пошуку передбачає послідовне звуження цілі: від пошуку архіву до пошуку документа в справі. За такої постановки питання зрозуміло, що основне навантаження несуть описи фондів. В. М. Автократова цікавлять складні завдання й він виокремив кілька етапів їхнього вирішення: пробні пошуки «архівна розвідка», власне пошуковий етап, досягнення логічної межі. Найважливішим чинником успішності архівного пошуку В. М. Автократов уважав «занурення» історика в ретроспективний інформаційний простір. Учений уточнив ідею «перехресного пошуку» й заперечив можливість її реалізації, вказавши, що в реальності його не може бути, оскільки пошукова думка рухається або «зигзагоподібно» або навіть у лабіринті», а також існують психологічні чинники, що істотно впливають на пошукове мислення дослідника. Така трактовка думки В. М. Автократова більше відповідає його позиції стосовно обмежених можливостей автоматизованого пошуку (перехресний пошук можливий лише за існування чіткої кібернетичної системи).
Ключові слова: архівна евристика; теорія архівного пошуку; Володимир Миколайович Автократов
Наукові праці. Науковий журнал. , 2018
Левченко Л.Л. «Миколаївський період» В’ячеслава Стрельського в документах держархіву Миколаївсько... more Левченко Л.Л. «Миколаївський період» В’ячеслава Стрельського в документах держархіву Миколаївської області. Наукові праці. Науковий журнал. Том 310. Серія «Історія». Вип. 298. Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2018. С. 43-65.
У статті висвітлено «миколаївський період» (1935–1941 рр.) у біографії В’ячеслава Іл-ліча Стрельського – видатного українського ученого-архівіста, одного з фундаторів ка-федри архівознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; а також історію держархіву Миколаївської області в складний період сталінських репресій.
Автор статті спростовує недостовірні фактичні відомості, наведені попередниками щодо «миколаївського періоду» В. І. Стрельського й доходить висновку щодо зна-чення зазначеного періоду в біографії вченого. В. І. Стрельський не був ні директором архіву (на цій посаді послідовно працювали Р. Ю. Асушкіна, М. К. Мороз, І. Г. Когон), ні за-відувачем Миколаївського обласного архівного управління (І. І. Тищенко), ні начальником Архівного відділу УНКВС по Миколаївській області (І. І. Тищенко, Г. П. Вакуленко, М. С. Лунін). У «миколаївський період» В. І. Стрельський обіймав посади старшого наукового співробітника Миколаївського державного історичного архіву/Миколаївського обласного історичного архіву (1 вересня 1935 р. – 20 квітня 1938 р.), старшого наукового співробітника-заступника завідувача Миколаївського обласного архівного управління (20 квіт-ня 1938 р. – 19 лютого 1938 р.) та старшого наукового співробітника-заступника начальника Архівного відділу УНКВС по Миколаївській області (19 лютого 1939 р. – 14 лютого 1941 р.). У період роботи в архіві (після звільнення Р. Ю. Асушкіної (2 березня 1938 р.) і до призначення М. К. Мороз (20 квітня 1938 р.)) В. І. Стрельський був викону-вачем обов’язків директора архіву.
Основна увага майбутнього вченого-архівіста надавалася архівній справі, а саме: 1) організації архівної роботи у сфері впорядкування документів, відбору нецінних документів для знищення та цінних для постійного зберігання в архіві, комплектування ар-хіву, систематизації й описуванню документів, укладанню карток Єдиного державного архівного фонду, плануванню та звітності, виділенню приміщень для районних архівів та їхньому устаткуванню архівним обладнанням, обстеженню архівних підрозділів установ; 2) організації архівної освіти (лекцій, семінарів, довготривалих курсів для архівістів), запровадженню складання архівно-технічного мінімуму в обсязі історико-архівного інституту. В. І. Стрельський як фундатор архівної освіти в Україні постав і зріс саме в Миколаєві; 3) засекречуванню архівних фондів, які містили цінну для НКВС інформацію, розробленню архівних документів в оперативно-чекістських цілях, вияв-ленню відомостей про осіб, які з точки зору сталінського режиму потенційно були «ворогами народу», укладанню на них карток і надсилання їх до 2-го (таємно-політичного) відділу НКВС, організації виконання запитів органів НКВС. Отже, з «миколаївського періоду» спливає образ В. І. Стрельського, з одного боку, як історика-архівіста, майбутнього вченого і педагога, а з другого як «гвинтика» в репресивній машині сталінізму, що використовувала архіви для організації масових репресій.
До статті долучено документи з фондів держархіву Миколаївської області: статтю В. І. Стрельського «Сохранить документы сталинской эпохи»; роз’яснення В. І. Стрельського з приводу передавання архівів до відання НКВС від 21 червня 1938 ро-ку; таємний лист управляючого Миколаївським обласним архівним управлінням І. І. Ти-щенка до виконувача обов’язків завідувача Центральним архівним управлінням СРСР М. В. Мальцева з приводу розбіжностей в автобіографії В. І. Стрельського та прове-дення розслідування щодо цього питання від 29 вересня 1938 року; лист В. І. Стрельського про прискорення розроблення таємних фондів від 18 листопада 1940 року.
Ключові слова: В’ячеслав Ілліч Стрельський; державний архів Миколаївської облас-ті; держархів Миколаївської області; кафедра архівознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; історія архівів України.
American History and Politics , 2017
Levchenko Larysa. Robert Warner and his Fight for Independence of Archives. American History and ... more Levchenko Larysa. Robert Warner and his Fight for Independence of Archives. American History and Politics (Американська історія та політика: науковий журнал). № 3. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017. С. 164–180.
Abstract. This article is dedicated to the life and work of the 6th Archivist of the U.S.A. R.M. Warner, his struggle for the independence of the National Archives of the USA from theUnited States General Services Administration, the events of XXI International Conference of the Round Table on Archives, CITRA, (Kuala Lumpur, Malaysia), that was held in a complex international setting during the Lebanon War in 1982. Defending the State of Israel's right to participate in the conference, R. M. Warner proved that the International Council on Archives is a professional organization of archivists around the world and cannot be subjected to political influence. A leading role in the personality of the head of the Archives is played by vocational education, which allows them to understand the essence of things, to experience all the facets of the problems of his profession and the field, which they manage. Gained experience is also very important, not only in the professional area, but also in the area of historical and archival science. Of course, the leader must possess personal communication skills and a certain charisma. The most important criterion of the head of the Archives is their non-participation in political parties and radical religious movements. Robert Warner met all these requirements. Not many would dare to risk their careers and confront the powers that be in upholding the principle of «archives out of politics». The author also focuses on the key figures of the described events – the archivists of Israel, the Soviet Union and Malaysia.
Key words: Robert Warner, US Archivist, National Archives and Record Administration.
Американська історія та політика. Науковий журнал., 2016
Левченко Л. Реалізація програми технічної допомоги Президента США Г. Трумена «Point Four» в архів... more Левченко Л. Реалізація програми технічної допомоги Президента США Г. Трумена «Point Four» в архівній сфері. Американська історія та політика. Науковий журнал. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2016. № 1. С. 184–192.
Анотація. В статті висвітлено реалізацію програми Президента США Гаррі Трумена «Point Four», започаткованої для надання технічної допомоги країнам, що розвивалися, у т. ч. в архівній сфері.
В Австралії та Новій Зеландії Т. Р. Шелленберг викладав архівознавство. В Панамі, де працював Ф. К. Брукс, розроблено архівний закон, проаналізовано стан управління документацією в міністерствах, запроваджено наукові методи відбору документів на зберігання та знищення, засновано центр документації. В Ірані працював Г. Енджел. 1970 року парламент Ірану прийняв архівний закон, створено Національний архів Ірану та Центр документації. В Ізраїлі «Point Four» реалізовувалася приватною американською фундацією «Національна рада з управління документацією», яку представляли Л. Б. Хейл, Д. С. Розен, Р. А. Шифф. Куратором програми від Державного архіву Ізраїлю була директор С. Юдіна. «Point Four» рекомендувала віддати Державному архіву Ізраїлю максимум контрольних функцій за реалізацією програм управління документацією в міністерствах, створити центри документації, запровадити методи експертизи цінності документів тощо. 1955 р. Кнесет схвалив архівний закон Ізраїлю.
«Point Four» була започаткована США як альтернатива розповсюдженню комуністичних ідей у світі в часи «холодної» війни, однак вона досягла позитивних результатів в сфері розвитку архівного законодавства, заснування національних архівів, запровадження архівної освіти, наукових методів роботи в архівах, програм управління документацією в установах.
Ключові слова: інститут міжнародної допомоги, програма «Point Four» в архівній сфері.
Студії з архівної справи та документознавства, 2012
Левченко Л. Вирішення стратегічних завдань у галузі забезпечення збереженості електронних докумен... more Левченко Л. Вирішення стратегічних завдань у галузі забезпечення збереженості електронних документів: міжнародний проект InterPARES. Студії з архівної справи та документознавства. К., 2012. Т. 20. С.287–294.
Висвітлено міжнародне співробітництво вчених у галузі забезпечення збереженості електронних документів, діяльність інтернаціональної групи вчених під керівництвом Лючіани Дюранті, спрямованої на реалізацію проекту InterPARES.
Пам’ятки. Археографічний щорічник. , 2015
Левченко Л.Л. Організація державних архівів на Стародавньому Сході. Пам’ятки. Археографічний щорі... more Левченко Л.Л. Організація державних архівів на Стародавньому Сході. Пам’ятки. Археографічний щорічник. 2015. № 15-16. С. 34-59.
У статті на підставі результатів археологічних розкопок і наукових досліджень обґрунтовано наукові засади організації архівної справи в
державних архівах Стародавнього Сходу. Проаналізовано способи забезпечення
збереженості використовуваних носіїв інформації, експертизу цінності документів, методи систематизації документів, особливості функціонування довідкового апарату та надання доступу до архівних документів. Доведено, що на Стародавньому Сході архіви й архівна справа були організовані на наукових засадах, близьких за своїми поняттями до сучасних.
Ключові слова: архіви Стародавнього Сходу; архівна справа Стародавнього Сходу; архів Ебли; архів Ура; архів Марі; архів Угаріта; архів Хетської імперії
(Боказкейський архів); архів Калаха (Німруда).
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики., 2017
Левченко Лариса. Дипломатичні архіви Давнього Світу. Спеціальні історичні дисципліни: питання тео... more Левченко Лариса. Дипломатичні архіви Давнього Світу. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. Число 28. Дипломатичні архіви: поняття, інституційна історія, інформаційний потенціал. К.: НАН України, Інститут історії України, 2017. С. 184–205.
УДК 930.253:930.22(35)
На Стародавньому Сході дипломатичні документи відкладалися в державних архівах, які зберігалися в царських палацах. Тому неможливо стверджувати існування спеціалізованих дипломатичних архівів у Давньому Світі. Відкриття архівів Стародавнього Сходу належить археологам. Перша фундаментальна праця з історії архівів Давнього Світу написана видатним американським істориком-архівістом Е. М. Познером(1972). На сьогодні вченими виявлена й описана значна кількість архівів Стародавнього Сходу. Найстарішим із виявлених археологами державних архівів (близько 2500 р. до н.е.) є архів міста-держави Ебла (сучасна Сирія), в якому збереглося понад 17 тисяч глиняних «таблеток». Архів Ебли відомий першим в історії людства міжнародним торговим договором між Еблою та Абарсалом. Для історії дипломатії та дипломатичних архівів, безумовно, значущим є вивчення корпусу епістолярних документів з Тель-ель-Амарни (Єгипет) часів Аменхотепа ІІІ, Аменхотепа IV та Тутанхамона (друга половина ІІ тис. до н.е.). Документи надають уявлення про першу в світі систему міжнародного порядку, за якої світ був поділений між членами «Клубу Великих Держав» (Єгипет, Мітанні, Вавилонія, Хеттська імперія, Ассирія), дипломатичну службу, церемоніал і етикет. Встановлено, що древні люди добре розумілися на способах забезпечення збереженості використовуваних носіїв інформації; в архівах застосовувалася експертиза цінності і систематизація документів; створювався довідковий апарат для забезпечення інтелектуального доступу; приділялася увага підготовці кваліфікованих писарів, 70 % яких обіймали адміністративні посади, у т. ч. в архівах. На Стародавньому Сході закладено наукові основи організації архівної справи, близькі за своїми поняттями до сучасних. Завдяки цьому до наших часів дійшли й дипломатичні документи, збережені в архівах Стародавнього Сходу.
Ключові слова: дипломатичні архіви Стародавнього Сходу, архіви Давнього Світу, архіви Ебли, Тель-ель-Амарнський архів, архіви Мітані, архіви Вавилонії, архіви Хеттської імперії, дипломатичні документи Стародавнього Сходу.
Емінак, 2016
Емінак: науковий щоквартальник. 2016. № 1 (13) (січень-березень). Т. 2. С. 96–106.
Левченко Лари... more Емінак: науковий щоквартальник. 2016. № 1 (13) (січень-березень). Т. 2. С. 96–106.
Левченко Лариса. Бізнес-архіви Стародавнього Сходу.
Автор виокремлює серед економічних архівів їхній підвид – бізнес-архіви, заперечує думку, що бізнес-архіви виникли у період розвитку промислового капіталізму на рубежі XVIII-XIX ст. і стверджує, що бізнес-архіви зародилися на Стародавньому Сході. На доведення цієї тези автор наводить приклади та характеризує бізнес-архіви комерційної палати «карум» і купецьких архівів Каніша (ХХ-XVIII ст. до н.е.), банкірського дому «Егібі та Сини» та «Фірми Егібі» (Вавилон, 690-480 рр. до н.е.), підприємців Ніппура (VII-V ст. до н.е.), а також представників малого бізнесу з міст Ур (ІІ тис. до н.е.) та Ашшур (ІІ-І тис. до н.е.).
Ключові слова: архіви Стародавнього Сходу, бізнес-архіви, архіви економіки, архіви Каніша, архів Егібі, архіви Ніппура, архів Мурашу, архіви Ура, архіви Ашшура
Архіви України, 2012
Левченко Л. Архівна періодика США: «голос професії». Архіви України. 2012. № 6. С.141–172. Здійс... more Левченко Л. Архівна періодика США: «голос професії». Архіви України. 2012. № 6. С.141–172. Здійснено огляд архівних періодичних видань США: національних, регіональних і місцевих. Увагу акцентовано на журналі "Американський архівіст", його історії, змінах у політиці редакційної колегії, тематиці публікацій, авторському складі, переведенні журналу в on-line формат. Зроблено висновки про загальну концепцію архівних періодичних видань у США.
Архіви України, 2012
Левченко Л. Законодавчо-нормативне регулювання засекречування і розсекречування документів у США.... more Левченко Л. Законодавчо-нормативне регулювання засекречування і розсекречування документів у США. Архіви України. К., 2012. № 2. С. 181–241.
Автор статті на підставі законодавчих актів конгресу США, указів Президента США, постанов військового командування армії і флоту Сполучених Штатів аналізує процеси засекречування і розсекречування документів у федеральних органах влади Сполучених Штатів з кінця ХVIII ст. до наших днів. На підставі звітів органів виконавчої влади, уповноважених збирати інформацію про реалізацію політики уряду США у цьому питанні, проаналізовані цифрові показники співвідношення секретних і розсекречених документів наприкінці ХХ-початку ХХІ ст. охарактеризовані функції і діяльність комітетів, комісій та інших структур, відповідальних за реалізацію політики уряду США щодо розсекречування документів.
Ключові слова: розсекречування документів у США; секретні документи у США; грифи секретності документів у США; режими доступу до секретних документів у США; політика уряду США з розсекречування та засекречування документів; законодавство США у галузі розсекречування документів; укази Президента США у галузі розсекречування документів; Національний центр розсекречування документів у США.
Архіви України., 2013
Архіви України. 2013. № 5. С. 181-204. Левченко Л. Л. Левченко Л.Л. Товариство американських арх... more Архіви України. 2013. № 5. С. 181-204. Левченко Л. Л. Левченко Л.Л. Товариство американських архівістів: установчі документи, організація управління, структура, основні напрями та пріоритети діяльності.
Розглянуто Статут, Регламент роботи, структуру, керівні органи, основні
напрями діяльності Товариства американських архівістів.
Ключові слова: Товариство американских архівістів; Статут Товариства американських архівістів; Регламент Товариства американских архівістів;
структура і функції Товариства американських архівістів; нагороди архівістів США.
Архіви України (№ 5), 2012
Архіви України. 2012. № 5. С. 154-181. Левченко Л.Л. Передумови створення та період становлення Т... more Архіви України. 2012. № 5. С. 154-181. Левченко Л.Л. Передумови створення та період становлення Товариства американських архівістів. УДК 930.25(73). Висвітлено етапи формування архівної професії у США через дослідження різних форм професійних організацій істориків-архівістів упродовж першої
половини ХХ ст.: історичних товариств (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.), конференцій архівістів (1909–1935), Товариства американських архівістів.
Розглянуто процес заснування, мету, основні напрями діяльності Товариства
американських архівістів у період його становлення як лідера архівної професії (1936–1946). Особливу увагу приділено аналізу змісту питань, винесених
на розгляд конференцій архівістів та щорічних зустрічей Товариства американських архівістів, прийнятим рішенням, які суттєво вплинули на розвиток архівної галузі США, професійне самоствердження архівістів.
Ключові слова: історичні товариства США; конференції архівістів США;
Товариство американських архівістів; професійні організації архівістів.
Архіви України, 2014
Архіви України. УДК 929Каленський:930.25(438)
Левченко Л.Л. Видатний польський архівіст Густав К... more Архіви України. УДК 929Каленський:930.25(438)
Левченко Л.Л. Видатний польський архівіст Густав Каленський та його праця "Brakowanie akt". Стаття висвітлює біографію та наукову діяльність видатного польського архівіста Густава Каленського. Вперше в Україні публікується переклад його праці "Brakowanie akt", присвяченій експертизі цінності документів. Ключові слова: Густав Каленський; експертиза цінності документів.
Uploads
Papers by Larysa Levchenko
Розглядаються питання управління документацією в федеральних органах США, повноваження Національного архіву США в управлінні документацією, підготовки і виконання Загального переліку документів, створення конкретних переліків документів федеральних установ для встановлення строків зберігання документів, визначення дат знищення документів тимчасового зберігання і передавання до Національного архіву документів постійного зберігання. Особливу увагу автор приділив ролі Федеральних центрів документації. Крім того, автор підкреслив особливості управління документацією на рівні штату, звертаючи увагу на функції комісій із затвердження переліків документів установ штату.
Ключові слова: Федеральні центри документації США; Загальний перелік документів; управління документацією в США; Національний архів і
Адміністрація документації.
До статті додано переклад Закону США про Національну комісію з публікації історичних джерел.
91 УДК 930.25(430)«18/19»
Наукові праці. Історія. Том 264. № 251. ЧНУ ім. Петра Могили, 2015. С. 91-99.
Фактично до початку ХХ ст. не існувало єврейських архівів як інституцій. До 1933 р. в Німеччині засновано Загальний архів німецьких євреїв, архів Історичного товариства євреїв Ельзасу та Лотарингії, архів Всесвітньої сіоністської організації, Історичний архів східних євреїв. Це були перші в єврейській історії спеціалізовані архівні установи. Отже, мета роботи полягає в дослідженні передумов та причин їхнього створення. Національна свідомість єврейських істориків зростала в умовах емансипації, боротьби за політичні та громадянські права й проти антисемітизму, а також на тлі загального прогресу титульних націй країн єврейської діаспори. Розвиток єврейської історичної науки в Німеччині привів до усвідомлення необхідності створення історії єврейства окремої країни, а згодом - дослідження всесвітньої історії єврейської нації; до переходу від легенд і міфів до справжньої історії, що спирається на факти, підтверджені історичними документами, що сформувало передумови заснування архівів. Єврейські історики зрозуміли істотну потребу у виявленні, збиранні та зберіганні історичних документів, а відтак у заснуванні архівних інституцій на наукових засадах, що спричинило виникнення архівів. Зважаючи на умови єврейської діаспори в Німеччині та вплив німецьких істориків, єврейські історики використовували архіви не лише з метою історичних досліджень, а насамперед у боротьбі за політичні та громадянські права свого народу. Ключові слова: іудаїка; архівознавство; єврейські архіви Німеччини.
У статті проаналізовано теорію архівного пошуку В. М. Автократова, видатного теоретика-архівіста ХХ ст., який першим з архівознавців у центр архівної евристики поставив людину (історика, архівіста), наголошував на вивченні інформаційних потреб, пошукового мислення, стратегії, тактики і методів архівного пошуку. Вчений убачав два види архівного пошуку: традиційний (неавтоматизований, здійснюваний архівістом, істориком, дослідником іншої галузі науки) і, нетрадиційний або автоматизований; наполягав на тому, що автоматизований пошук ніколи не забезпечить настільки довершеного результату, як традиційний. Результативність традиційного пошуку, на думку В. М. Автократова, залежить від якості описування, тому він пов’язує надійність описання з пошуком. Однак, теорія описування, що в кінцевому результаті мала б забезпечувати інформаційні потреби користувача, залишається нейтральною до нього. Традиційний архівний пошук має глибоке коріння в специфіці архівного інформаційного середовища, відповідає характеру задоволення потреб історика в архівній інформації. Традиційний архівний пошук оперує образами й не знає штучної пошукової мови, посередників, інформаційний запит у ньому злитий із пошуковим приписом. Ключовим для пошуку стає чинник походження документа від певної епохи, важливих в історії подій, з якими пов’язаний фондоутворювач. Стратегія пошуку передбачає послідовне звуження цілі: від пошуку архіву до пошуку документа в справі. За такої постановки питання зрозуміло, що основне навантаження несуть описи фондів. В. М. Автократова цікавлять складні завдання й він виокремив кілька етапів їхнього вирішення: пробні пошуки «архівна розвідка», власне пошуковий етап, досягнення логічної межі. Найважливішим чинником успішності архівного пошуку В. М. Автократов уважав «занурення» історика в ретроспективний інформаційний простір. Учений уточнив ідею «перехресного пошуку» й заперечив можливість її реалізації, вказавши, що в реальності його не може бути, оскільки пошукова думка рухається або «зигзагоподібно» або навіть у лабіринті», а також існують психологічні чинники, що істотно впливають на пошукове мислення дослідника. Така трактовка думки В. М. Автократова більше відповідає його позиції стосовно обмежених можливостей автоматизованого пошуку (перехресний пошук можливий лише за існування чіткої кібернетичної системи).
Ключові слова: архівна евристика; теорія архівного пошуку; Володимир Миколайович Автократов
У статті висвітлено «миколаївський період» (1935–1941 рр.) у біографії В’ячеслава Іл-ліча Стрельського – видатного українського ученого-архівіста, одного з фундаторів ка-федри архівознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; а також історію держархіву Миколаївської області в складний період сталінських репресій.
Автор статті спростовує недостовірні фактичні відомості, наведені попередниками щодо «миколаївського періоду» В. І. Стрельського й доходить висновку щодо зна-чення зазначеного періоду в біографії вченого. В. І. Стрельський не був ні директором архіву (на цій посаді послідовно працювали Р. Ю. Асушкіна, М. К. Мороз, І. Г. Когон), ні за-відувачем Миколаївського обласного архівного управління (І. І. Тищенко), ні начальником Архівного відділу УНКВС по Миколаївській області (І. І. Тищенко, Г. П. Вакуленко, М. С. Лунін). У «миколаївський період» В. І. Стрельський обіймав посади старшого наукового співробітника Миколаївського державного історичного архіву/Миколаївського обласного історичного архіву (1 вересня 1935 р. – 20 квітня 1938 р.), старшого наукового співробітника-заступника завідувача Миколаївського обласного архівного управління (20 квіт-ня 1938 р. – 19 лютого 1938 р.) та старшого наукового співробітника-заступника начальника Архівного відділу УНКВС по Миколаївській області (19 лютого 1939 р. – 14 лютого 1941 р.). У період роботи в архіві (після звільнення Р. Ю. Асушкіної (2 березня 1938 р.) і до призначення М. К. Мороз (20 квітня 1938 р.)) В. І. Стрельський був викону-вачем обов’язків директора архіву.
Основна увага майбутнього вченого-архівіста надавалася архівній справі, а саме: 1) організації архівної роботи у сфері впорядкування документів, відбору нецінних документів для знищення та цінних для постійного зберігання в архіві, комплектування ар-хіву, систематизації й описуванню документів, укладанню карток Єдиного державного архівного фонду, плануванню та звітності, виділенню приміщень для районних архівів та їхньому устаткуванню архівним обладнанням, обстеженню архівних підрозділів установ; 2) організації архівної освіти (лекцій, семінарів, довготривалих курсів для архівістів), запровадженню складання архівно-технічного мінімуму в обсязі історико-архівного інституту. В. І. Стрельський як фундатор архівної освіти в Україні постав і зріс саме в Миколаєві; 3) засекречуванню архівних фондів, які містили цінну для НКВС інформацію, розробленню архівних документів в оперативно-чекістських цілях, вияв-ленню відомостей про осіб, які з точки зору сталінського режиму потенційно були «ворогами народу», укладанню на них карток і надсилання їх до 2-го (таємно-політичного) відділу НКВС, організації виконання запитів органів НКВС. Отже, з «миколаївського періоду» спливає образ В. І. Стрельського, з одного боку, як історика-архівіста, майбутнього вченого і педагога, а з другого як «гвинтика» в репресивній машині сталінізму, що використовувала архіви для організації масових репресій.
До статті долучено документи з фондів держархіву Миколаївської області: статтю В. І. Стрельського «Сохранить документы сталинской эпохи»; роз’яснення В. І. Стрельського з приводу передавання архівів до відання НКВС від 21 червня 1938 ро-ку; таємний лист управляючого Миколаївським обласним архівним управлінням І. І. Ти-щенка до виконувача обов’язків завідувача Центральним архівним управлінням СРСР М. В. Мальцева з приводу розбіжностей в автобіографії В. І. Стрельського та прове-дення розслідування щодо цього питання від 29 вересня 1938 року; лист В. І. Стрельського про прискорення розроблення таємних фондів від 18 листопада 1940 року.
Ключові слова: В’ячеслав Ілліч Стрельський; державний архів Миколаївської облас-ті; держархів Миколаївської області; кафедра архівознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; історія архівів України.
Abstract. This article is dedicated to the life and work of the 6th Archivist of the U.S.A. R.M. Warner, his struggle for the independence of the National Archives of the USA from theUnited States General Services Administration, the events of XXI International Conference of the Round Table on Archives, CITRA, (Kuala Lumpur, Malaysia), that was held in a complex international setting during the Lebanon War in 1982. Defending the State of Israel's right to participate in the conference, R. M. Warner proved that the International Council on Archives is a professional organization of archivists around the world and cannot be subjected to political influence. A leading role in the personality of the head of the Archives is played by vocational education, which allows them to understand the essence of things, to experience all the facets of the problems of his profession and the field, which they manage. Gained experience is also very important, not only in the professional area, but also in the area of historical and archival science. Of course, the leader must possess personal communication skills and a certain charisma. The most important criterion of the head of the Archives is their non-participation in political parties and radical religious movements. Robert Warner met all these requirements. Not many would dare to risk their careers and confront the powers that be in upholding the principle of «archives out of politics». The author also focuses on the key figures of the described events – the archivists of Israel, the Soviet Union and Malaysia.
Key words: Robert Warner, US Archivist, National Archives and Record Administration.
Анотація. В статті висвітлено реалізацію програми Президента США Гаррі Трумена «Point Four», започаткованої для надання технічної допомоги країнам, що розвивалися, у т. ч. в архівній сфері.
В Австралії та Новій Зеландії Т. Р. Шелленберг викладав архівознавство. В Панамі, де працював Ф. К. Брукс, розроблено архівний закон, проаналізовано стан управління документацією в міністерствах, запроваджено наукові методи відбору документів на зберігання та знищення, засновано центр документації. В Ірані працював Г. Енджел. 1970 року парламент Ірану прийняв архівний закон, створено Національний архів Ірану та Центр документації. В Ізраїлі «Point Four» реалізовувалася приватною американською фундацією «Національна рада з управління документацією», яку представляли Л. Б. Хейл, Д. С. Розен, Р. А. Шифф. Куратором програми від Державного архіву Ізраїлю була директор С. Юдіна. «Point Four» рекомендувала віддати Державному архіву Ізраїлю максимум контрольних функцій за реалізацією програм управління документацією в міністерствах, створити центри документації, запровадити методи експертизи цінності документів тощо. 1955 р. Кнесет схвалив архівний закон Ізраїлю.
«Point Four» була започаткована США як альтернатива розповсюдженню комуністичних ідей у світі в часи «холодної» війни, однак вона досягла позитивних результатів в сфері розвитку архівного законодавства, заснування національних архівів, запровадження архівної освіти, наукових методів роботи в архівах, програм управління документацією в установах.
Ключові слова: інститут міжнародної допомоги, програма «Point Four» в архівній сфері.
Висвітлено міжнародне співробітництво вчених у галузі забезпечення збереженості електронних документів, діяльність інтернаціональної групи вчених під керівництвом Лючіани Дюранті, спрямованої на реалізацію проекту InterPARES.
У статті на підставі результатів археологічних розкопок і наукових досліджень обґрунтовано наукові засади організації архівної справи в
державних архівах Стародавнього Сходу. Проаналізовано способи забезпечення
збереженості використовуваних носіїв інформації, експертизу цінності документів, методи систематизації документів, особливості функціонування довідкового апарату та надання доступу до архівних документів. Доведено, що на Стародавньому Сході архіви й архівна справа були організовані на наукових засадах, близьких за своїми поняттями до сучасних.
Ключові слова: архіви Стародавнього Сходу; архівна справа Стародавнього Сходу; архів Ебли; архів Ура; архів Марі; архів Угаріта; архів Хетської імперії
(Боказкейський архів); архів Калаха (Німруда).
УДК 930.253:930.22(35)
На Стародавньому Сході дипломатичні документи відкладалися в державних архівах, які зберігалися в царських палацах. Тому неможливо стверджувати існування спеціалізованих дипломатичних архівів у Давньому Світі. Відкриття архівів Стародавнього Сходу належить археологам. Перша фундаментальна праця з історії архівів Давнього Світу написана видатним американським істориком-архівістом Е. М. Познером(1972). На сьогодні вченими виявлена й описана значна кількість архівів Стародавнього Сходу. Найстарішим із виявлених археологами державних архівів (близько 2500 р. до н.е.) є архів міста-держави Ебла (сучасна Сирія), в якому збереглося понад 17 тисяч глиняних «таблеток». Архів Ебли відомий першим в історії людства міжнародним торговим договором між Еблою та Абарсалом. Для історії дипломатії та дипломатичних архівів, безумовно, значущим є вивчення корпусу епістолярних документів з Тель-ель-Амарни (Єгипет) часів Аменхотепа ІІІ, Аменхотепа IV та Тутанхамона (друга половина ІІ тис. до н.е.). Документи надають уявлення про першу в світі систему міжнародного порядку, за якої світ був поділений між членами «Клубу Великих Держав» (Єгипет, Мітанні, Вавилонія, Хеттська імперія, Ассирія), дипломатичну службу, церемоніал і етикет. Встановлено, що древні люди добре розумілися на способах забезпечення збереженості використовуваних носіїв інформації; в архівах застосовувалася експертиза цінності і систематизація документів; створювався довідковий апарат для забезпечення інтелектуального доступу; приділялася увага підготовці кваліфікованих писарів, 70 % яких обіймали адміністративні посади, у т. ч. в архівах. На Стародавньому Сході закладено наукові основи організації архівної справи, близькі за своїми поняттями до сучасних. Завдяки цьому до наших часів дійшли й дипломатичні документи, збережені в архівах Стародавнього Сходу.
Ключові слова: дипломатичні архіви Стародавнього Сходу, архіви Давнього Світу, архіви Ебли, Тель-ель-Амарнський архів, архіви Мітані, архіви Вавилонії, архіви Хеттської імперії, дипломатичні документи Стародавнього Сходу.
Левченко Лариса. Бізнес-архіви Стародавнього Сходу.
Автор виокремлює серед економічних архівів їхній підвид – бізнес-архіви, заперечує думку, що бізнес-архіви виникли у період розвитку промислового капіталізму на рубежі XVIII-XIX ст. і стверджує, що бізнес-архіви зародилися на Стародавньому Сході. На доведення цієї тези автор наводить приклади та характеризує бізнес-архіви комерційної палати «карум» і купецьких архівів Каніша (ХХ-XVIII ст. до н.е.), банкірського дому «Егібі та Сини» та «Фірми Егібі» (Вавилон, 690-480 рр. до н.е.), підприємців Ніппура (VII-V ст. до н.е.), а також представників малого бізнесу з міст Ур (ІІ тис. до н.е.) та Ашшур (ІІ-І тис. до н.е.).
Ключові слова: архіви Стародавнього Сходу, бізнес-архіви, архіви економіки, архіви Каніша, архів Егібі, архіви Ніппура, архів Мурашу, архіви Ура, архіви Ашшура
Автор статті на підставі законодавчих актів конгресу США, указів Президента США, постанов військового командування армії і флоту Сполучених Штатів аналізує процеси засекречування і розсекречування документів у федеральних органах влади Сполучених Штатів з кінця ХVIII ст. до наших днів. На підставі звітів органів виконавчої влади, уповноважених збирати інформацію про реалізацію політики уряду США у цьому питанні, проаналізовані цифрові показники співвідношення секретних і розсекречених документів наприкінці ХХ-початку ХХІ ст. охарактеризовані функції і діяльність комітетів, комісій та інших структур, відповідальних за реалізацію політики уряду США щодо розсекречування документів.
Ключові слова: розсекречування документів у США; секретні документи у США; грифи секретності документів у США; режими доступу до секретних документів у США; політика уряду США з розсекречування та засекречування документів; законодавство США у галузі розсекречування документів; укази Президента США у галузі розсекречування документів; Національний центр розсекречування документів у США.
Розглянуто Статут, Регламент роботи, структуру, керівні органи, основні
напрями діяльності Товариства американських архівістів.
Ключові слова: Товариство американских архівістів; Статут Товариства американських архівістів; Регламент Товариства американских архівістів;
структура і функції Товариства американських архівістів; нагороди архівістів США.
половини ХХ ст.: історичних товариств (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.), конференцій архівістів (1909–1935), Товариства американських архівістів.
Розглянуто процес заснування, мету, основні напрями діяльності Товариства
американських архівістів у період його становлення як лідера архівної професії (1936–1946). Особливу увагу приділено аналізу змісту питань, винесених
на розгляд конференцій архівістів та щорічних зустрічей Товариства американських архівістів, прийнятим рішенням, які суттєво вплинули на розвиток архівної галузі США, професійне самоствердження архівістів.
Ключові слова: історичні товариства США; конференції архівістів США;
Товариство американських архівістів; професійні організації архівістів.
Левченко Л.Л. Видатний польський архівіст Густав Каленський та його праця "Brakowanie akt". Стаття висвітлює біографію та наукову діяльність видатного польського архівіста Густава Каленського. Вперше в Україні публікується переклад його праці "Brakowanie akt", присвяченій експертизі цінності документів. Ключові слова: Густав Каленський; експертиза цінності документів.