Administration and Management

Мета статті полягає в розкритті принципів та механізмів публічного управління в
контексті реалізації публічної політики з акцентом на значній ролі громадянського
суспільства у формуванні ефективної системи управління. Розглянуто основні підходи
до визначення публічної політики, її сутності та функцій.
Використано комплексний аналіз наукових праць українських та зарубіжних дослідників, порівняльний підхід до вивчення публічного управління, історичний метод для
розуміння еволюції понять та підходів у даній сфері. Також було застосовано міждисциплінарний підхід, що дозволяє врахувати різні аспекти публічного управління та їхній
взаємозв’язок з іншими соціальними науками, такими як політологія, соціологія, право
та економіка.
Наукова новизна роботи полягає у розширенні розуміння ролі публічної сфери в системі державного управління та її значення для розвитку демократичного суспільства.
Запропоновано нове трактування поняття публічної політики з урахуванням сучасних викликів, таких як глобалізація, цифровізація та посилення ролі громадянського
суспільства. Виявлено, що успішна реалізація публічної політики значною мірою залежить від рівня розвитку громадянського суспільства, участі громадян у процесі ухвалення рішень та забезпечення прозорості в діяльності органів влади.
Результати дослідження вказують на необхідність удосконалення системи публічного
управління в Україні. Підкреслено важливість адаптації національного законодавства до
європейських стандартів, підвищення рівня участі громадян у процесі ухвалення рішень
та забезпечення прозорості й підзвітності державних органів. Виявлено, що впровадження європейських підходів до публічного управління сприяє підвищенню ефективності державного управління. Водночас, адаптація європейських стандартів вимагає
глибокого розуміння специфіки українського суспільства та врахування національних
особливостей у процесі реформування.
Ключові слова: державне управління, демократичні механізми, суб’єкт політики,
публічна політика, публічна влада.

The article focuses on analyzing the challenges of forming civil society within the context of public
administration, taking into account contemporary scholarly debates and Ukrainian legislation. It examines
the conceptual and practical aspects of civil society, particularly its nature, functions, and interactions with
state institutions.
To achieve this goal, an analytical method was employed, which includes the study of literary sources,
legislative acts, and modern theories of civil society. The research utilized methods of comparative analysis,
critical examination of scholarly positions, and synthesis.
The article presents a new perspective on the nature of civil society as an autonomous sphere of public life,
formed on the principles of self-organization, self-regulation, and the free expression of individual personality.
It is proposed that civil society precedes state institutions and influences their functioning through mechanisms
of legal regulation and social interaction. The article emphasizes the importance of legal culture as a foundation
for the formation of effective civic consciousness.
The conclusions indicate that civil society is a key factor in forming an effective system of public administration,
as it ensures a balance between the state and society, provides oversight of state institutions, and promotes
effective public governance through social partnership and civic participation. The effectiveness of public
administration is directly linked to the level of civil society development. Civil society, as an «autonomous
sphere of public life,» is essential in ensuring the resilience and effectiveness of public authority. Thus,
the importance of legal culture and civic consciousness, which ensures freedom, equality, and autonomy
of citizens in a democratic society, is emphasized.

У  роботі  досліджено  вплив  глобалізаційних  процесів  на  національну систему  публічного  управління  в  Україні,  акцентуючи  увагу  на трансформаціях,  які  супроводжують  сучасні  тенденції  постмодернізму. Основна  мета  полягає  у  виявленні  впливу  глобального  інформаційного середовища,  нових  форм  участі  громадян,  та  постмодерних  тенденцій  на
управлінські  практики  в  Україні,  атакож  в  оцінці  їхнього  впливу  на демократичні принципи та публічне управління.Дослідження  проведено  з  використанням  компаративного  аналізу міжнародних  та  національних  моделей  публічного  управління.  Оцінено  вплив глобальних інформаційних технологій і нових комунікаційних форм на публічну політику.  Проаналізовано  зміни  в  державному  управлінні  через  призму глобалізації та нових тенденцій в управлінні, включаючи концепції New Public Management (NPM), Good Governance (GG), Collaborative Governance (CG) та ін.Результати роботи підтверджують, що глобалізаційні процеси та нові форми  участі  громадян  у  політичному  процесі  радикально  змінюють національні  системи  публічного  управління.  Виявлено,  що  глобальне інформаційне середовище формує нові мережеві спільноти, які впливають на державне управління, створюючи нові форми комунікації та партнерства між державними і недержавними акторами. Визначено, що постмодерні тенденції, такі як зміщення акценту з вертикальних на горизонтальні форми взаємодії, трансформують управлінські моделі і впливають на демократичні процеси в Україні.Глобалізація  і  розвиток  інформаційних  технологій  призводять  до трансформації  публічного  управління  в  Україні,  змінюючи  роль  держави  як координатора  і  ведучого  суб’єкта.  Публічне  управління  стає  все  більш сервісним  і  комунікативним,  з  новими  можливостями  для  громадянського втручання через електронні ресурси та мережеві платформи. Проте існують і негативні  наслідки,  такі  як  аполітичність  громадян  та  інституційна невизначеність, які потребують уваги та наукового аналізу для забезпечення ефективності  і  демократичності  управлінських  процесів.  Рекомендовано посилити правове регулювання, вдосконалити механізми публічного управління, розширити  межі  соціального  представництва  і  забезпечити  автономність суб’єктів  публічного  управління  для  покращення  демократичної  практики  в Україні.

Стаття присвячена пошуку механізмів оцінки ефективності у сфері публічного управління в контексті ліберально-консервативного та неоліберального філософських дискурсів. Розглянуто концепцію державного управління "GOOD GOVERNANCE", та встановлено розбіжності між поняттями «публічне управління» та «державне управління». Сучасний дискурс щодо встановлення мети управління в публічному просторі розглянуто у контексті ліберально-консервативного та неоліберального дискурсів. Державне управління передусім означає розуміння того, що відбувається у політичному просторі з подальшою глобальною реакцією на цей процес. Таким чином, державне управління не обмежується лише наданням адміністративних послуг державними установами та їх подальшим відстороненням від політичного процесу. Це також не просто «механічний» вплив на об'єкт, який слабко реагує на владний суб'єкт. Мета статті-є аналіз існуючих способів оцінки ефективності публічного управління в контексті світових ліберально-консервативного та неоліберального дискурсів. Теоретичною базою дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються проблематики оцінки ефективності публічного управління. Ефективність державного управління, потребує оцінки мети управління, однак це може відрізнятися залежно від того, як цю мету оцінюють у ліберально-консервативному чи неоліберальному дискурсах. Ліберально-консервативні настрої вже закріплені в Конституції України, зокрема щодо оцінки ефективності державного управління. Основним завданням є створення ефективного механізму реалізації державного управління, спрямованого на формування активного громадянина, який є основою успішної національної держави. Ключові слова: публічне управління, державне управління, мета управління, ліберально-консервативний дискурс, неоліберальний дискурс, показники ефективності, критерії ефективності.

У статті проаналізовано поняття «управління», виявлено сутність та розвиток управлінського мислення через призму філософсько-теоретичного аналізу та концептуального узагальнення. Управління розглядається як процес трансформації наявного стану відповідно до мислення-мети. Визначено дві відомі школи публічного управління: британську та німецьку. Британська школа акцентується на захисті свободи індивідуума та раціональній діяльності уряду, що має корені у відомих політичних традиціях Великої Британії. Німецька школа відображає континентальну європейську традицію та базується на концепції Макса Вебера, в якій публічне управління ототожнюється з державним бюрократичним механізмом. Мета статті-оцінка поняття «управління» крізь призму філософсько-теоретичного аналізу, розкриття наукових підходів до визначення понять державного управління, публічного управління та публічного адміністрування. Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також наукові дослідження щодо визначення співвідношення «державного управління» з поняттями «публічне адміністрування» та «публічне управління». Розкрито термінологічні аспекти, зокрема проблему перекладу та розуміння поняття «public administration», встановлено ключові відмінності між термінами «державне управління» та «публічне адміністрування». Виявлено, що сучасний стан державного управління в контексті глобалізаційних та інформаційних трансформацій потребує розвитку публічного управління, що передбачає впровадження концепції «відкритого уряду», демократизацію влади та зростання участі громадян у процесах управління. Ключові слова: державне управління, публічне управління, публічне адміністрування, термінологія, переклад понять, наукові концепції, глобалізація, відкритий уряд, партнерство, регіоналізація.

Мета роботи полягає у уточненні поняття "суб'єкт публічного управління" для визначення його сутностіта змісту в контексті українського законодавства та сучасних наукових досліджень. Метою публікації також є аналіз внутрішнього сенсу формування демократичного механізму публічного управління,  що  має  безпосередній  зв'язок  з  питаннями  вдосконалення публічного управління в Україні.Методологія дослідження ґрунтується на аналізі чинного законодавства України,  наукових  джерел  і  дискусій  щодо  таких  понять,  як  "публічне управління", "публічна влада", "компетенція" та інші відповідні терміни.Наукова новизна дослідження полягає у систематизації різних підходів до визначення "суб'єкта публічного управління", включаючи розширення його за межі органів державної влади та  місцевого самоврядування, включаючи політичні партії, громадські організації, представників бізнесутощо. Вдоско-налення  публічного  управління  в  Україні  передбачає  аналіз  західноєвро-пейських ліберальних традицій публічного управління, акцентуючи увагу на тому, що першочерговим фактором "публічності" управління є сформована ліберальна самосвідомість громадян. Висновки  дослідження  підтверджують,  що  у  демократичних  країнах публічне управління є тим механізмом, де громадянин є головним суб'єктом, який спільно з іншими формує підзвітну державну владу. У недемократичних або  перехідних  системах  державна  владавиступає  єдиним  суб'єктом управління,  а  суспільство  позбавлене  можливості  впливати  на  державне управління. Україна, навіть в умовах військової агресії, активно працює над демократичними перетвореннями і формуванням сучасного громадянського суспільства, вирішуючи проблеми гармонізації внутрішнього законодавства з європейськими нормами.

This report is intended to help NASA program and project managers incorporate Small Business Innovation Research (SBIR) technologies into NASA Aeronautics Research Mission Directorate (ARMD) projects. Other Government and commercial project managers interested in ARMD funding opportunities through NASA's SBIR program will find this report useful as well.

Актуальні проблеми модернізації змісту функцій держави в умовах повоєнного розвитку України : збірник матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Київ, 13 березня 2025 р.). Одеса : Видавництво «Юридика», 2025. 304 с. ISBN 978-617-8574-05-5 13 березня 2025 року в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України проведено науковопрактичний круглий стіл «Актуальні проблеми модернізації змісту функцій держави в умовах повоєнного розвитку України», в якому взяли участь представники органів державної влади, науковці та науково-педагогічні працівники. Видання адресоване державним службовцям, правоохоронцям, науковим та науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти і наукових установ, здобувачам освіти, аспірантам, докторантам та всім, хто цікавиться проблемами модернізації змісту функцій держави в умовах повоєнного розвитку України.

У дослідженні розглядається концепція деліберативного
врядування в контексті її відповідності конституційним засадам України. Деліберація інтерпретується як сучасна комунікативна модель прийняття суспільно важливих рішень, заснована на принципах відкритості, активної участі громадян у процесі формування публічної аргументації, пріоритету консенсусних угод, процесуальної і процедурної справедливості, відповідальності за прийняття рішень і ефективність їх реалізації.

У статті визначено необхідність заміни бюрократичних механізмів моделі державного управ-
ління соціально-орієнтованими ринковими механізмами в міру становлення новітнього характе-
ру публічного управління. Розглянуто онтологічні особливості моделей публічного управління:
Public choice, Good Governance, Digital Government, Network model of Government, Anti-crisis Public
Administration, Open Government Partnership. З елементів цих концепцій сформовано теоретичну
основу для «ідеальної моделі» державного управління, яка може бути використана для вивчення
адміністративних реформ у різних країнах. Основними суттєвими ознаками «ідеальної моделі»
державного управління визначено: впровадження концепту «хорошого» публічного управління,
що є елементом моделі «Good Governance»; системне спрощення законодавства; скорочення за-
гального числа і звуження сегментів предметно-об’єктної області публічного управління з пере-
дачею публічною адміністрацією функцій та повноважень недержавним операторам – саморегу-
льованим та іншим приватним, державно-приватним організаціям; забезпечення субсидіарності в
наданні публічних послуг; розвиток державно-приватного партнерства як елемента та інструмен-
та «нової» моделі публічного управління; дебюрократизація (реструктуризація управління з ме-
тою фокусування на результатах, а не на процесах), включаючи розширення та структурно-функ-
ціональні ускладнення децентралізації публічної адміністрації, розукрупнення і деконцентрацію
суб’єктів публічного сектора; активізація взаємодії державного управління та інших видів со-
ціального управління, розширення і ускладнення кореляції та взаємодії публічного управління і
самоврядування, розширення і ускладнення кореляції і взаємодії державного права та інших си-
стем нормативної регламентації; реалізація та прогресивний розвиток концепту «електронної дер-
жави», розширення обсягу та різноманітності електронних публічних послуг; істотне підвищення
вимог до транспарентності і підзвітності публічного управління; розвиток інструментів (заходів,
засобів і механізмів) публічного управління, збільшення різноманітності їх модифікацій і усклад-
нення їх поєднань, в тому числі інтерференції і мультиплікативності); впровадження концепту
управління за результатами; підвищення сприйнятливості та компліментарнотсі по відношенню
до громадських інтересів та складних сферах суспільних відносин соціальним запитам.

Проаналізовано розуміння принципу справедливості українськими і
зарубіжними вченими. Визначено алгоритм послідовних дій, важливих для успішної реалізації принципу справедливості Наголошено на необхідності зміни підходу до розуміння ролі справедливості в сфері політики як на практичному, так і на теоретичному рівнях. Рекомендовано парадигму сприйняття політики як боротьби за владу замінити на парадигму розуміння політики як стратегічної публічної політики, заснованої на чітких
принципах, у тому числі принципі справедливості. Доведено, що справедливість має стати спільним принципом для розроблення і реалізації тісно пов’язаних між собою документів публічної політики і правових актів.

The institutional environment plays the most important role in ensuring the needs of the progressive development of society because the successful functioning of institutions contributes to ensuring legal stability and security, so-cial justice, support of the economic activity of subjects and increasing its efficiency, support for innovation and technological development, which creates conditions for the economic growth on an innovative basis. Although in modern scientific literature, the functions and role of the institutional environment at both the macro and micro levels are considered in sufficient detail, the specified issue is not finally closed, and the list of functions of the institutional environment is not exhausted. The purpose. For adeeper understanding of the essence of the institutional environment as aset of basic economic, political-legal, social, socio-cultural, ecological and innovative institutions, the purpose of the article is to define the set of functions of institutions that form its integrity. Methods. The results were obtained by applying the methods of systems theory in its structural-functional version– for researching the structure of the societal system as abasis for understanding the essence and functions of the insti-tutional environment; the method of comparative analysis– in the study of the general and special in approaches of scientists in determining the functions of the institutional environment. Results. Considering the institutional environment as aset of basic economic, political-legal, social, socio-cultural, ecological, and innovative institutions, i.e. formal and informal rules, norms, procedures, restrictions, beliefs, and customs that lie in the value-cognitive, normative-legal, and regulatory plane, and which jointly determine the vector of socio-economic development of society, it is proved that the list of functions of the institutional environment can be expanded. Thus, based on the author’sdefinition of the essence of the institutional environment and based on the author’sposition regarding its structure, it is proposed to supplement the list of specified functions at the expense of such functions as the environmental protection function, the innovation function, the function of democratization of society, the control function, the function of justice and security, the function of conflict resolution, the function of reflecting society’sculture and mo-rality, the transformational function, the function of preserving culture, the function of ensuring equality and justice, the function of social equalization, as well as the function of social ties and inclusiveness. Conclusions. Since the institutional environment as asystem realizes its goals and tasks with the help of the functions performed by each of its elements, an important issue is the coordination of these functions, because they can both support and disrupt the integrity of the system depending on how effectively they interact to agree and adapt to changes. Therefore, the successful performance of functions by the elements of the institutional system is key to ensuring the stability, development, and adaptation of society in the conditions of post-industrial transformations.Keywords: post-industrial transformations, institutions, institutional environment, components of the institutional environ-ment, functions of the institutional environment.

The monograph is devoted to the coverage of the conceptual framework for improving the efficiency and quality of management decision-making in the field of public administration. Management decisions are the content of the professional activities of officials in public administration bodies, since the very concept of public administration of public affairs is associated with them. It is undeniable that the efficiency of the public administration system as a whole, which determines the directions and vectors of socio-economic development of society and the level of quality of life of the population, depends on the quality and effectiveness of management decisions. The study was conducted with due regard for the requirements of complexity and systematicity, using functional and procedural approaches with the aim of presenting the phenomenon of “managerial decision” in all its diversity through the prism of public administration practice as fully as possible. The presentation of a managerial decision on the basis of dialectics made it possible to characterize it as a conceptual basis of public administration which has a specific purpose, subject matter and tasks, to characterize a managerial decision as a functional system, and to determine its structure on the basis of a systematic approach. The methodological basis of a management decision, in our opinion, is, first of all, the content of factors and principles which affect its quality and the efficiency of the decision-making process. The unambiguous allocation of specific and generic features of the concept of “managerial decision” allowed us to classify them by types and kinds, to penetrate its essence by applying a procedural approach with the highlighting of the peculiarities of the deployment of certain stages of managerial decision-making in time. The monograph pays special attention to the organizational and functional principles, methods, content and essence of the mechanism of managerial decision-making, in particular, the content of logical, formal and criterion-based, mathematical and statistical, collegial and expert methods is considered. The work does not ignore the current state and promising ways to improve the efficiency of management decisions in public administration.

НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 160. Політичні науки b y u d z h e t 2 0 1 3 _ _ t s e _ k o s h t o r i s _ v i y n i _ z _ v l a s n o y u _ krayinoyu&objectId=1272565 (дата звернення: 07.12.2012).-Назва з екрана. 11. Верховна Рада України. Хронологія пленарних засідань Верховної Ради України. 04.07.2013. Позиція 4185 [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/radan_gs09/ns_h2?day_=22&month_=02&year=2014&n om_s=4 (дата звернення: 21.05.2014).-Назва з екрана. 12. Верховна Рада України. Хронологія пленарних засідань Верховної Ради України. 04.07.2013. Позиція 4185 [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/radan_gs09/ns_h2?day_=25&month_=03&year=2014&n om_s=4 (дата звернення: 21.05.2014).-Назва з екрана.-Останнє відвідання 21.05.2014. 13. Дем'янчук О. Модель «політичного ринку» в процесах формування державної/публічної політики в Україні / О. Дем'янчук // Науково-методичний журнал.

Am studiat pe îndelete recentele evenimente de la Cluj în urma cărora persoana mea, munca de cercetare, invenția rămasă acolo ca rezultat a peste șapte ani de dezvoltare împreună cu regretatul meu asociat și angel investor Alexandru-Doru Galoș, au fost ridiculizate și persiflate cu multă rea voință, fiind asociate cu "ghicitul în palmă", cu pseudoștiința, cu anumite credințe păgâne, primind de asemenea multe alte catalogări pernicioase, împotriva cărora, în mod firesc am reacționat chiar atunci pentru a lămuri, pe loc, lucrurile.

Розглянуто наукові підходи до визначення соціальної функції держави. Проаналізовано сучасні тенденції у соціальному та економічному розвитку країн світу. Виокремлено окремі проблеми та особливості реалізації державою соціальної функції в умовах глобалізаційних процесів. Сформульовано авторське бачення стосовно призначення держави у контексті виконуваної нею соціальної функції. Окреслено актуальні для України питання щодо забезпечення виконання соціальної функції державою як інституційним утворенням, що покликане забезпечувати комфортне життєве середовище для проживання своїх громадян. Ключові слова: держава; призначення держави; функції держави; соціальна функція держави; глобалізація; трансформація соціальних та економічних процесів; модернізація суспільних відносин.

The term "culture" represents a system of values, ethical norms, thinking and acting models that are thought and accepted by a collectivity and determine the given social group to act distinctly from other social groups. The issue of organization culture is very often discussed in relation to innovation. The common conception is that an entrepreneurship culture has a strong effect on innovation. A organization culture that creates value supposes respect for people and services which not only satisfy the consumer's needs, but also surpass them.

Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету У статті з'ясовуються матеріальні та соціально-структурні параметри динаміки суспільства постіндустріальної доби, вивчаються його основні соціальні суперечності, а також модифікації у суб'єктивній сфері.

This article presents a short history of theological studies at the University of Shumen, from the program’s inception to the present. Emphasis is placed on the conducted program accreditations of the professional field, which provide information about the state and development of the specialty.

Національна академія державного управління при Президентові України ДИСКУСІЇ ЩОДО ПОНЯТТЯ «ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ» У статті представлено дослідження значення і тлумачення поняття «публічне управління» як базового терміна загальної теорії публічного управління. Показані різні наукові підходи до інтерпретації цього поняття. Описана кореляція поняття «публічне управління». Доведено, що однією з актуальних проблем сучасного розвитку публічного управління в Україні, на наш погляд, є визначення в ньому особливостей і відображення останніх у діючій моделі державного управління. Дана проблема актуальна, оскільки зросли вимоги до якості публічного управління. У даний час стає очевидним, що необхідні уточнення та наукове забезпечення понятійно-термінологічного апарату публічного управління в моделі державного управління в Україні. Отже, потрібні вивчення і проведення порівняльного аналізу модернізації публічного управління на основі сучасних концепцій управління, визначення основних підходів, що найбільш активно реалізуються в публічному управлінні України. Водночас у сфері публічного управління в Україні спостерігаються як позитивні, так і негативні тенденції, які зумовлені об'єктивними обставинами й історичною ситуацією у країні. До позитивних тенденцій публічного управління можна віднести, наприклад, реалізацію напрямів адміністративної реформи. У результаті чого в системі державних органів виконавчої влади були цілком змінені форма і зміст діяльності муніципальних органів виконавчої влади. У сучасних джерелах, що стосуються дослідження публічного управління і розвитку його в Україні, перевага віддається такій дефініції державного управління, коли мається на увазі організуючий і регулюючий вплив держави на життєдіяльність людей, розвиток громадянського суспільства з метою упорядкування, збереження або перетворення, які спираються на владні відносини. Визначальним чинником забезпечення раціональності, вираженої в показниках результативності й ефективності державного управління, є соціальна спрямованість, тобто наповненість державного управління суспільними потребами й очікуваннями, а саме викликами реальному життю населення, вимогами окремих соціальних спільнот, потребами окремого індивіда як члена громадянського суспільства і людського ресурсу країни. Ключові слова: публічне управління, публічне адміністрування, державне управління, еволюція моделі управління в державному секторі.

This article presents a short history of theological studies at the University of Shumen, from the program’s inception to the present. Emphasis is placed on the conducted program accreditations of the professional field, which provide information about the state and development of the specialty.

The modern tendency in the personnel selection seems to be changing the methodological focus from ability to personality testing, and even further on, to attitude estimates and to cultural gap analysis, to the ability to adapt to the dominant organizational models. Even though not sufficiently documented, this new focus seems to be empirically applied in Romania, thus being a welcome line of analysis. Based on Schneider's (1987) Attaction-Selection-Attrition model, we demonstrate the general valence of Q Methodology and the specifics of the Organizational Culture Profile (OCP, O'Reilly, Chatman & Caldwell, 1991) when used in personnel selection.

У статті визначено значний вплив війни та збройних конфліктів на цінності, якими керується як суспільство загалом, так і державне управління зокрема. Виявлено наявність в Україні в умовах російсько-української війни вагомих дестабілізуючих чинників розвитку держави та суспільства, які провокують значні деструктивні зміни та зумовлюють часткове нівелювання суспільних цінносте, а також порушення права і свободи людини й громадянина. Встановлено, що інтенсивний та руйнівний характер війни може призвести до зміни суспільних цінностей, оскільки населення та державні інституції стикаються з новими викликами й небезпеками, які формують подальші пріоритети соціально-економічного розвитку країни. В процесі здійсненого наукового дослідження розглянуто роль цінностей у суспільстві та в державному управлінні під час війни, а також з’ясовано їх вагомість для соціально-економічного розвитку країни в умовах невизначеності та нестабільності. Виявлено значну залежність та тісну взаємодію органів дер...

Planning and scheduling is the area of artificial intelligence research that focuses on the determination of a series of operations to achieve some set of (possibly) interacting goals and the placement of those operations in a timeline that allows them to be accomplished given available resources. Work in this area at the NASA Ames Research Center ranging from basic research in constrain-based reasoning and machine learning, to the development of efficient scheduling tools, to the application of such tools to complex agency problems is described.

The achievement deliver to purposes and checking the hypothesis promoted the development of the contents of the experimental program and choice checking-diagnostic procedures. Experimental functioning enabled to realize scholastic-methodical complex «Shaping to readiness of pedagogical staff to protection of the rights to knowledge-based property». Monitoring the procedure of the pedagogical experiment has confirmed efficiency to author's model and has allowed to contribute some corrections on move of the formalizations got result on perspective, high, sufficient and base level formatted legal culture respondent. The factor of this culture are chose larval sense, fullness of the legal knowledge's, skill to get, analyzed and generalize legal information, as well as ability to realize legislative and normative-legal acts. Originality. For the first time it is designed the model of management legal protection result to intellectual activity of scientifically-pedagogical staff in the system of education, in particular postgraduate pedagogical education. Conclusion. The received results can be used in condition of the developed information ambience. They are useful for determination conceptual approach to management legal protection to intellectual property. The further study requires the questions of the dictation by rights on results of intellectual activity.

У даній науковій статті розглянуто взаємозв’язок між соціальною довірою до органів публічної влади та розвитком громадянського суспільства в умовах проведення реформ у різних сферах в сучасній Україні. Розглянуто сутність таких ключових понять, як «довіра», «соціальна довіра», зокрема у новітніх дослідженнях західних вчених. Проаналізовано рівень соціальної довіри до різних соціальних інститутів у 2020-2021 роках відповідно до міжнародного моніторингового проєкту World Values Survey, а також українських соціологічних центрів. Показано, що низький рівень соціальної довіри, у тому числі, до органів публічної влади, є наслідком негативного досвіду участі українців у довірчих відносинах з цими соціальними інститутами. Наголошено, що в останні роки в Україні збільшується соціальна довіра до волонтерських організацій і до органів місцевого самоврядування. Це є одним із позитивних аспектів реформи децентралізації, свідченням розвитку громадянського суспільства на рівні розвитку громади.
The study of the problem of social trust in various social institutions is  relevant  in  modern  Ukraine  in  the  conditions  of  the  occupation  of  Donbass’s part and Crimea, the armed confl ict in the east of our country, the  deterioration  of  the  socio-economic  situation  of  citizens,  ongoing  reforms in various fi elds. Therefore, the aim of the study is to substantiate the  relationship  between  social  trust  in  public  authorities  and  the  development of civil society in the context of reforms in various fi elds in modern  Ukraine.  The  essence  of  such  key  concepts  as  “trust”,  “social 
trust”  is  considered,  including  in  the  latest  researches  of  the  western  scientists. The level of social trust in various social institutions in 2020-2021 is analyzed in accordance with the international monitoring project World  Values  Survey,  as  well  as  Ukrainian  sociological  centers.  It  is  shown that a low level of social trust, including in public authorities, is a  consequence  of  the  negative  experience  of  Ukrainians’  participation  in trusting relations with those social institutions. It is emphasized that in recent years in Ukraine there is an increase in social trust, according to  the  latest  sociological  research  of  both  international  and  Ukrainian  organizations, to volunteer organizations and to local governments. This is one of the positive aspects of decentralization reform, a testament to the eff ectiveness of civil society at the level of community development. Thus,  a  high  level  of  social  trust  indicates  a  developed  civil  society,  when citizens through the implementation of the principles of openness, transparency, legality of public administration, cooperation with public authorities, involvement in the process of formation, implementation and evaluation  of  public  policies  in  various  fi  elds  act  together  with  public  authorities in order to improve the conditions of their lives in the state in general, and in the community in particular.Key  words:  social  trust,  trust,  civil  society,  public  opinion,  public  authority, democracy, decentralization, territorial community.Received:

Ensuring the competitiveness of the human factor of the organizations, is becoming increasingly important in the conditions of an economic development. Efficient human resource management cannot be achieved without understanding, forecasting and leading employee behavior within the organization. Thus, the organizational behavior becomes an important direction of research in the management of organizations. Deepening knowledge in organizational behavior is one of the main problems of the contemporary approach, because the ability of the individual to engage effectively in one activity or another, based on deep and broad knowledge and skills, is a defining feature of modern man.

External and internal changes that affect non-governmental organizations and the difficulty to manage such situations are the main themes tackled by the author Lucian Sfetcu in his paper Introduction to the study of organizational change. The author studies, from this perspective, the Catalctica NGO, and proposes a method of analysing organisational changes applied to the NGO work model. The paradigm proposed by Lucian Sfetcu represents a guide for the non-governmental organizations from our country that face strong changes as a result of internal or external forces. The paper is welcome in a field so little studied in our country, specially in the actual political and economic context. In regards to future research directions, like the author of the book has stated, this paper represents only the foundation, comparative studied between NGOs from different fields, and from different regions from our country being necessary. ##plugins.themes.academic_pro.article.details##

Мета статті полягає у визначенні понятійно-термінологічного апарату дослідження механізмів мережевого управління в діяльності органів публічної влади. Актуальність дослідження. Хоч рівень довіри громадян до діяльності органів місцевого самоврядування щороку зростає і становить 59%, однак існує недовіра до органів державної влади – чиновникам (64%), політичним партіям (63%), судам (59%), Верховній Раді України (51%). Стверджується, що нині, в умовах введення воєнного стану в Україні та системної кризи, в діяльності органів публічної влади актуальності набувають питання ефективної комунікації з громадськістю, а також формування та реалізації механізмів мережевого управління. Результати. Нормативно-правове забезпечення функціонування інституту взаємодії органів публічної влади з громадськістю перебуває у стані постійних трансформаційних змін відповідно до вимог сьогодення. У зв’язку з цим визначено основні нормативно-правові акти, які опосередковано врегульовують питання мережевого упр...

Зубрейчук Ірина Миколаївна здобувач вищої освіти ННІ неперервної освіти і туризму НУБіП України НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: ORCID ID: 0000-0002-6116-328X Приліпко Сергій Михайлович д-р.держ.упр., доцент, в.о. завідувача кафедри публічного управління та менеджменту інноваційної діяльності НУБіП України УКРАЇНА

This article presents a short history of theological studies at the University of Shumen, from the program's inception to the present. Emphasis is placed on the conducted program accreditations of the professional field, which provide information about the state and development of the specialty.

Васькевич Марія Миколаївна здобувач вищої освіти економічного факультету Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Сукрушева Ганна Олегівна кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та менеджменту Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Ion DULSCHI, doctor, conferențiar universitar, Academia de Administrare Publică REZUMAT În acest articol abordăm problema culturii profesionale a funcționarilor publici și rolul universităților în formarea și dezvoltarea profesională a acestora. Sunt abordate contradicțiile care stau la baza problemei respective, esența și conținutul culturii profesionale, se fac propuneri privind instrumentele de formare a culturii profesionale a viitorilor funcționari publici în programele de studii universitare. Cuvinte-cheie: administrație publică, cultură profesională, funcționari publici, competență.

Această cercetare se concentrează pe capacitățile organizaționale ale organizațiilor, care au implementat o schimbare în vederea identificării unui model al capabilităților dinamice, ce pot fi utilizate de toate organizațiile care intenționează să se implice într-un efort de schimbare. Analiza a fost realizată pe baza datelor colectate printr-un chestionar, la care au răspuns directori, manageri și consultanți direct implicați într-o inițiativă de schimbare în cadrul unei organizații românești și care aveau cunoștințe extinse despre procesele de schimbare și rezultatele acestora. Au fost analizate 21 de rutine organizaționale ca posibile variabile independente. Obiectivul modelului propus constă în susținerea îmbunătățirii continue a proceselor de schimbare organizațională, permițând descoperirea ariilor manageriale critice, care au impact asupra rezultatului final al schimbării și concentrarea practicienilor asupra rutinelor a căror absență poate afecta succesul schimbării.

The term "culture" represents a system of values, ethical norms, thinking and acting models that are thought and accepted by a collectivity and determine the given social group to act distinctly from other social groups. The issue of organization culture is very often discussed in relation to innovation. The common conception is that an entrepreneurship culture has a strong effect on innovation. A organization culture that creates value supposes respect for people and services which not only satisfy the consumer's needs, but also surpass them.