Faculty of Education

The DIGITAL TRANSFORMATION of PROFESSIONAL LEARNING: • various data show that up to 80% of all learning is informal • new instruments for global learning are rooted in collaboration and ONLINE COMMUNITY • A mindset of democratization has begun to infuse the world of education

Extended Abstract with References This presentation discusses graduate research about teacher attitudes, feelings, and experiences related to participation in informal online Communities of Practice (CoP) as an alternative means of professional learning. The findings from sample populations in Canada and Ukraine identify opportunities for and challenges to professional learning within virtual communities, and understandings about their professional role and pedagogical potential.

resources 100 років вивчення мови, посилене технологіями: використання нових електронних ресурсів Уляна Плавущак Підзамецька лабораторія освітньої інформатики, науковий співробітник University of Ontario Institute of Technology, Canada ulana.pidzamecky@uoit.net This article examines the historical development of electronic and digital technologies used in education, and their application in language teaching and learning. Successes and challenges which have been involved in the integration of new technologies for language instruction are discussed, and issues arising from the adoption of current and emerging learning technologies are also considered within the context of increasing global plurilingualism. Key words: educational technology; technology-enhanced language learning (TELL); computer-aided language learning (CALL); mobile-assisted language learning (MALL); second/foreign language education (L2/FL) У цій статті розглядається історичний розвиток електронних та цифрових технологій, що використовуються в освіті, та їх застосування у викладанні та вивченні мови. Обговорюються успіхи та виклики, які були залучені до інтеграції нових технологій для мовної підготовки, і питання, що виникають внаслідок прийняття сучасних та нових навчальних технологій, також розглядаються в контексті зростаючої глобальної багатомовності. Ключові слова: освітні технології; технологічно-посилене вивчення мови; комп'ютерне мовне навчання; мовне навчання за допомогою мобільних пристроїв; вивчення мови, як другої / іноземної In recent years, migration, globalization, multiculturalism, and plurilingualism have changed the face of social, cultural and linguistic diversity in societies all over the world. In this new age of "superdiversity" (Blommaert, 2011, p.1), language teachers are more challenged than ever to adapt their instructional approaches to incorporate digital instruments for an increasingly heterogeneous and migratory community of learners (Byrnes, 2007). A review of educational scholarship indicates several trends in online language learning which are expected to continue for the foreseeable future (Kessler,

Педагогічна технологія-це змістовна техніка реалізації навчального процесу. Етапи розвитку педагогічної технології І етап (1920-1960 рр.)-підвищення якості викладання розглядалось як єдиний шлях, що призводить до ефективного навчання. Здійснювалися спроби підвищення ефективності викладання шляхом підняття інформаційного рівня навчання при використанні засобів масової комунікації. ІІ етап (1960-1970 рр.)-відбувається перенесення акценту на навчання. Це пов'язано з розвитком концепції програмованого навчання, яке вимагало врахування вікових тв індивідуальних особливостей учнів. Увага до процесу навчання призвела до усвідомлення факту, що саме він визначає методику навчання та є критерієм успіху. ІІІ етап (сучасний)-розширення сфери педагогічної технології, яка претендує на провідну роль у плануванні, організації процесу навчання в розробці методів і навчальних засобів. Характерною тенденцією розвитку сучасної педагогічної технології є використання системного аналізу в розв'язанні практичних завдань, пов'язаних зі створенням та використанням навчального обладнання та засобів навчання. Головним критерієм системного аналізу на всіх рівнях є критерій оптимальності. Хронологія введення поняття «педагогічна технологія» Перший період (40-ві-середина 50-их рр. ХХ ст.) характеризується появою у навчальних закладах різноманітних аудіовізуальних засобів. Термін «технологія навчання» означав застосування досягнень інженерної думки у навчальному процесі. Другий період (середина 50-их-60-их рр. ХХ ст.) характеризується виникненням програмованого навчання. Були розроблені аудіовізуальні засоби, призначені для навчальної мети: засоби зворотнього зв'язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери тощо. Під «технологією навчання» мали на увазі сукупність засобів і методів педагогічного процесу, що приводить до запланованого результату. Третій період (70-і рр. ХХ ст.) характеризується трьома особливостями: розширенням бази педагогічної технології. Її фундамент утворюють інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці); зміцненням методичної бази. Відбувається перехід від вербального до аудіовізуального навчання; здійсненням підготовки професіональних педагогів-технологів.

This study examined Ukrainian language teacher notions, attitudes, feelings, and experiences related to participation in informal online Communities of Practice (CoPs) as an alternative means of professional learning. Findings from samples in Canada and Ukraine indicate opportunities for, and some challenges to, professional learning within virtual (online, Web-based) communities. In addition to traditional data collection methods, the study involved a novel case study analysis of two focus groups (4-6 teachers each), one in Lviv, Ukraine, which was physically co-located, and another in Edmonton, Alberta, conducted using the Adobe Connect online meeting platform. Group members in each city participated in a Repertory Grid activity, the aim of which was for participants to move towards consensus on elements and constructs they felt characterize informal online CoP experiences for professional learning-itself an exercise in communitybuilding (Gaines & Shaw, 2012b). A theoretical framework was developed to guide the investigation, called the "Autonomous Learning Framework for Informal Online CoPs (ALFIO-CoPs)," which helps to elucidate knowledge creation in informal online inquiry communities. The framework was used to address some of the factors which influence the broader informal online CoP experience for personally meaningful professional learning. The Ukrainian language teachers involved in this investigation strongly approved of the informal online CoP for professional learning, some even suggesting that it is the only distinct form of alternative online professional learning, while viewing other online networks and groups as more casual or personal in nature. As professionals, they recognized that emotional self-efficacy, technological self-efficacy, and technological pedagogy are uniquely supported in these communities, owing to such factors as community self-determination, mentorship, apprenticeship, and the ubiquity of the learning experience. Nonetheless, other factors, such as awareness of this form of professional learning, Internet access, time commitment, praxis issues, and professional recognition of the community experience were among the challenges to participation identified by the teachers involved in the study, and which warrant further research.