Lada Kolomiyets
PROFILE HIGHLIGHTS
• Visiting Professor at Dartmouth College, Professor (and head of department, 2010-2017) of theory and practice of translation from English at the Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine. Fluent in Ukrainian, Russian, and English.
• Teacher of Ukrainian Language and Literature (Master’s Diploma, which includes the Russian Language and Literature requirement), PhD in Literary Theory and Postdoctoral Degree (Doctor of Science) from TShNU of Kyiv in Translation Studies specializing in English-Ukrainian translation.
• 25 years of teaching experience at undergraduate, masters and doctoral level. My broad and diverse professional experience as a teacher of Ukrainian language and literature, English language and literature, academic writing, literary theory and translation studies, history and practice of translation, communicative strategies and intercultural communication feeds my confidence and expertise in teaching interdisciplinary subjects.
• Alumna of the USIA Junior Faculty Development Program at the University of Iowa (1996-97) and Fulbright Scholar at Pennsylvania State University (2017-18).
• Up to 30 academic publications in English, including chapters in edited books, 13 articles indexed in Scopus and 2 in Web of Science. Over 120 academic publications in total in English and Ukrainian, including 3 single monographs, 2 graduate textbooks (recommended by the Ministry of Education of Ukraine), 2 edited books (most recently Living the Independence Dream: Ukraine and Ukrainians in Contemporary Socio-Political Context, Vernon Press, 2024), 3 literary anthologies, an English-Ukrainian Phrasebook (two editions) and the Ukrainian-English Dictionary of Linguistic Terminology (the only one of its kind).
• A leading researcher in Ukrainian and comparative literature and translation studies, with a record of supervising 17 doctoral students (PhD) and 3 postdoctoral research fellows (Doctor of Philological Science).
• Developed a unique educational and research Master’s translation program “Literary Translation from English, Editing, and Management of Translation Projects,” accredited in 2023 by the Ministry of Education and Science of Ukraine, which I expanded as a specialty of literary translation studies not only at the Taras Shevchenko National University of Kyiv, but nationwide in Ukraine.
• Organized panels on Ukrainian and Eastern European Studies at conferences and congresses of various professional associations, including ASEEES and ASN (USA), History of Translation Network (European Union), etc. Every year I take part in up to 10 professional conferences and congresses as a keynote speaker, panelist and roundtable participant.
• Experienced translator of theory and literature (poetry), working with Ukrainian, Russian and English, with numerous published translations, including a book of poetry by the Ukrainian dissident writer, The Inta Notebook: The Poetry of 1945-1953 by Hryhoriy Kochur (Pinzel, 2022).
• Fellow (Academician) of the Academy of Sciences of the Higher School of Ukraine.
• Nominee for the Ivan Franko Prize of the National Academy of Sciences of Ukraine (2019).
• Member of the National Writers’ Union of Ukraine.
Phone: +380502570013
Address: 15 College Street, Hanover, New Hampshire, 03755, USA
• Visiting Professor at Dartmouth College, Professor (and head of department, 2010-2017) of theory and practice of translation from English at the Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine. Fluent in Ukrainian, Russian, and English.
• Teacher of Ukrainian Language and Literature (Master’s Diploma, which includes the Russian Language and Literature requirement), PhD in Literary Theory and Postdoctoral Degree (Doctor of Science) from TShNU of Kyiv in Translation Studies specializing in English-Ukrainian translation.
• 25 years of teaching experience at undergraduate, masters and doctoral level. My broad and diverse professional experience as a teacher of Ukrainian language and literature, English language and literature, academic writing, literary theory and translation studies, history and practice of translation, communicative strategies and intercultural communication feeds my confidence and expertise in teaching interdisciplinary subjects.
• Alumna of the USIA Junior Faculty Development Program at the University of Iowa (1996-97) and Fulbright Scholar at Pennsylvania State University (2017-18).
• Up to 30 academic publications in English, including chapters in edited books, 13 articles indexed in Scopus and 2 in Web of Science. Over 120 academic publications in total in English and Ukrainian, including 3 single monographs, 2 graduate textbooks (recommended by the Ministry of Education of Ukraine), 2 edited books (most recently Living the Independence Dream: Ukraine and Ukrainians in Contemporary Socio-Political Context, Vernon Press, 2024), 3 literary anthologies, an English-Ukrainian Phrasebook (two editions) and the Ukrainian-English Dictionary of Linguistic Terminology (the only one of its kind).
• A leading researcher in Ukrainian and comparative literature and translation studies, with a record of supervising 17 doctoral students (PhD) and 3 postdoctoral research fellows (Doctor of Philological Science).
• Developed a unique educational and research Master’s translation program “Literary Translation from English, Editing, and Management of Translation Projects,” accredited in 2023 by the Ministry of Education and Science of Ukraine, which I expanded as a specialty of literary translation studies not only at the Taras Shevchenko National University of Kyiv, but nationwide in Ukraine.
• Organized panels on Ukrainian and Eastern European Studies at conferences and congresses of various professional associations, including ASEEES and ASN (USA), History of Translation Network (European Union), etc. Every year I take part in up to 10 professional conferences and congresses as a keynote speaker, panelist and roundtable participant.
• Experienced translator of theory and literature (poetry), working with Ukrainian, Russian and English, with numerous published translations, including a book of poetry by the Ukrainian dissident writer, The Inta Notebook: The Poetry of 1945-1953 by Hryhoriy Kochur (Pinzel, 2022).
• Fellow (Academician) of the Academy of Sciences of the Higher School of Ukraine.
• Nominee for the Ivan Franko Prize of the National Academy of Sciences of Ukraine (2019).
• Member of the National Writers’ Union of Ukraine.
Phone: +380502570013
Address: 15 College Street, Hanover, New Hampshire, 03755, USA
less
InterestsView All (10)
Uploads
Books by Lada Kolomiyets
зрозумілими.
In his cultural essay "Guide to Kulchur" (1938), Pound described his creative method as a new historical method, which consisted of merging different genre fragments into one poem, Cantos. In order to reform poetic discourse, Pound discovered a new way of using language, which he called "logopoeia." Kostetsky briefly calls the poetic method of "logopoeia" "the art of the autonomous word" and "the cementing substance of the Cantos, their inherent nerve." In addition to "logopoeia," the translator draws attention to two other innovative poetic methods used by Pound in this work. The terms "melopoeia" and "phanopoeia" are used to denote, respectively, the musical composition of a work and the playing on the visual property of a word. As Kostetsky's translation of the poem clearly demonstrates, all three imagist methods were employed.
Єдину збірку вибраних творів Езри Паунда в українському перекладі підготував до друку і переклав відомий український письменник-постмодерніст і літературний діяч Ігор Костецький (еміграційне видавництво «На горі», Мюнхен, 1960). У цій статті основна увага буде приділена епічній поемі «Канти» з цього видання. У контексті 109 опублікованих «Кантів», ця книга охоплює лише 55. І лише 15 з них перекладено повністю, решта - короткі фрагменти. Це ускладнює завдання аналізу стилю і методу перекладу з точки зору його відповідності задуму оригіналу.
У своєму культурологічному есе «Путівник по Культурі» (1938) Паунд описав свій творчий метод як новий історичний метод, який полягав у об'єднанні різних жанрових фрагментів в одну довгу поему, "Кантос". З метою реформування поетичного дискурсу Паунд відкрив новий спосіб використання мови, який він назвав «логопоеєю». Костецький коротко називає поетичний метод «логопоеї» «мистецтвом автономного слова» і «цементуючою речовиною кантос, їхнім невід'ємним нервом». Окрім «логопоеї», перекладач звертає увагу на два інші новаторські поетичні прийоми, використані Паундом у цьому творі. Терміни «мелопоея» та «фанопоея» використовуються для позначення, відповідно, музичної композиції твору та гри на візуальних властивостях слова. Як наочно демонструє переклад поеми Костецьким, тут були використані всі три імажистські методи.
Key words: deconstruction, digital folklore, humor, parody, poetic mystification, translation, wartime Newspeak.
Keywords: planning of literary translations; modern world literature; Soviet canon of foreign literature.
to Russia’s linguistic warfare against Ukraine on the eve of full-scale invasion and after February 24, 2022, from a comparative perspective. The forms and contents of Ukrainian digital folklore, verbal and visual arts as a reaction to the Kremlin propaganda Newspeak prior to and after Putin’s invasion of Ukraine on February 24 are being described and discussed. The discussion embraces Ukrainians’ selfmobilization and virtual linguistic and artistic fronts in public cyberspace as the field of resistance to the aggressor state and a defensive war of the Ukrainian people by means of humor, creative writing, and graphic arts. The author analyses the features of wartime poetry, poetic mystification as a new folklore genre, and humorous digital verses, dissects mocking neologisms resulting from parodistic translation, and catalogs onomastic vocabulary-based euphemisms of the Russia-Ukraine war. An observation is made of the historical dynamics and diversity of jokes, memes, caricatures, art posters, and art objects. Ukrainian digital folklore is studied in this chapter as a source of optimism and humor, successfully combatting the ideology of ruscism.
Keywords: social platform, digital folklore, parodistic translation, neologism, euphemism, humor.
It discovers the post- Orange Revolution Ukrainian society for Anglo- American
readers and suggests a lot of linguistic, cultural, and intellectual discoveries. Translation in the novel is a hermeneutic key to the Ukrainian psychological, social, and cultural identity of the post- Orange Revolution decade.
relaxed, an entire school of translation emerged inflected against Russification. Its chief theorists included well-known translators of Russian prose such as Oleksa Kundzich, Stepan Kovhaniuk, and Maksym Rylsky, among others.
of the translation practices and (mostly tragic) personal histories of the
writers-translators in Soviet Ukraine broadens the horizons of our understanding of both the strategies of translation and the political strategies of the Communist Party, which de facto continued Tsarist Russia’s policy of imperialistic colonization of Ukraine. Following in the steps of Christopher Rundle’s view of translation as an organic part of the history of political regimes in Europe outlined in his article ‘History through a Translation Perspective’, in which he discusses the history of Italian
Fascism through the prism of literary translation in Italy in the 1930s
(Rundle 2011), we assume that the history of translation in the USSR
will give us an insight into the nature of communist power. In particular,
the study of translations into Ukrainian will make a significant contribution
to our understanding of Soviet cultural policy. Reworking Rundle’s
idea, the historians of translation in post-Soviet countries should ask
themselves not what the Soviet political regime tells them about the
history of translation but what translation can say about the history of
Communism in the twentieth century.
The central position that literary translations occupied in the processes of literary development and canon formation, the people’s enlightenment, and nation-building in the 1920s and early 1930s, testified to the real renaissance scope of strengthening the living Ukrainian language and Ukrainian language culture at that time. Regarding this aspect, it would be interesting to mention the Institute of Scholarly and Scientific Ukrainian Language that successfully functioned from 1921 to 1930 at the All-Ukrainian Academy of Sciences. The brilliant team of its members, with many practicing translators among them, worked for several years on the multi-volume Dictionary of the Living Ukrainian Language. They also compiled and edited over fifty general and special dictionaries, including Russian-Ukrainian dictionaries of both types (most of them were destroyed—literally burned to ashes!—in 1933, and the rest would be destroyed by the late 1930s).
Against all the odds, the bulk of translations from dozens of languages at that time testified to the vim and vigor of the Ukrainian national and cultural revival. Although the exact reasons for choosing the source texts and languages for translation were quite different, ones just for Russian-language and others for English-language authors, the common goal was the enrichment and flourishing of the target Ukrainian language and culture.
Key words: Soviet corrective-labor camp, asymmetric response, anti-dictatorial esthetics
Keywords: translation policy, translator’s strategy, the cultural agency of translation, Soviet Ukraine and Western Ukraine in the 1920s–1930s.
Keywords: Russification, retranslation, Nikolai Gogol, Ethel Lilian Voynich, Jack London
translation, however, the measured lines and rhyming patterns tend to be left in the background in the works of American translators and, vice versa, the master students of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, who were assigned to translate several of Kochur’s poems of their choice, for the most part, have knowingly chosen the ones with
regular end-rhyme schemes and insisted on preserving in translation the formal composition of the poems they selected—as an organic constituent of their aesthetic value. The discussion in the chapter focuses on the reasons for poetic and stylistic shifts, if any, in the
final English version of The Inta Notebook.
Keywords: free verse, diction, tone, the persona’s voice.
Keywords: colloquial Ukrainian, Taras Shevchenko, poetry in translation, rendering vernacularity
Papers by Lada Kolomiyets
В и с н о в к и. Доводиться, що їхня символіка будується на переплетенні та взаємодії антитетичних образів і концептів. Вона спирається на звукові перегуки, які неможливо всі одночасно передати у перекладі, причому римами звукові перегуки у віршах Томаса далеко не вичерпуються (до них додаються також внутрішньорядкові алітерації, асонанси та дисонанси). Вітальна енергія поетичної мови Томаса, здатна піднімати людський дух до космічних висот, утверджує цінність життя навіть у хвилини печалі, адже в житті є людське тепло, турбота про коханих, світло надії та любові. Глибоко травматизована і незахищена від зливи негативної інформації свідомість наших сучасників нині потребує терапії творами Ділана Томаса більше, ніж її потребували сучасники самого поета.
К л ю ч о в і с л о в а : версифікаційна та змістово-тематична структура, вірш-метафора, антитетичні образи і концепти, алітерації, асонанси та дисонанси.
Результати. Виокремлено етапи розвитку російсько-українського перекладу. Від його становлення із провідною роллю поетичного перекладу у1917–1926 рр., до збільшення кількості перекладів російської прози, зокрема багатотомних видань у 1927–1932 рр.,таутвердження філологічно точного перекладу, орієнтованого на стиль оригіна-лу, через період ідеологізації перекладацьких норм, зміни методу перекладу (переорієнтація на читача) і повторні переклади у 1933–1945 рр., до масових видань російської класики та п оширення"відредагованих перекладів" (1945-й – середина 1950-х рр.) і далі – до засудження опосередкованого перекладу та буквалізму в перекладах із російської або через російську та спротив русифікації з середини 1950-х до 1972р., до періоду перекладів переважносучасних російських авторів, зокрема "сільської" та "лейтенантської прози" з 1972-го до 1991р., скорочення кількості перекладів російської літератури та масові видання в Україні перекладів російською мовою у 1991–1999 рр., дистанціювання україн-ського книжкового ринку від російського у 1999–2014 рр., нарешті, до згортання "спільного інформаційного простору" з Росією у 2014–2022 рр. У праці запропоновано періодизацію та розглянуто ознаки різних етапів російсько-українського перекладу. Демонструючидраматичні колізії російсько-українського співіснування в межах "спільного культурного простору", проаналізовано й оцінено роль і значення російсько-українського перекладу як чинника куль-турної взаємодії та конфлікту.
Висновки. Це дослідження доводить, що українські художні переклади з російської, які виконувалися протягом радянської доби, значною мірою моделювалися імперськими амбіціями Кремля, хоча, крім темних сторін, українські переклади з російської мали і світлий бік, зокрема, це переклади російсько ї поезії (особливо, поезії "срібного віку") неокласиками, філологічно точні переклади зібрань творів Гоголя та Чехова й інші досягнення української перекладацької школи, яка зароджувалась наприкінці 1920-х – на початку 1930-хрр. і відповідно обґрунтовувалась теоретично. Водночас, через російську мову та переклади з російської утверджувався радянський культурний простір, який свідомо ізолювався від світового культурного простору і мав замінити його собою, сприяючи русифікації української мови та провінціа лізації української літератури.
Ключові слова: колонізаційний переклад, російсько-український переклад, русифікація, спільний культурний простір, художній переклад.