Перейти до вмісту

Послушник

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
М. Нестеров Послушник з хрестом

Послу́шник — у православних монастирях — особа, що готується до прийняття чернецтва. Послушники не дають чернечих обітниць, не належать до чернечого братства, не називаються монахами й не носять повного чернечого одягу. Виконують різні послухи, тобто виконують усю роботу в храмі й у монастирському господарстві.

Як синонім до слова «послушник» іноді вживається найменування паламар[1]. У значенні «послушник» також іноді вживають застарілі слова «слимак»[2] та «бентег»[3], друге з яких турецького походження: bende означає «раб», «слуга»[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | Тлумачний словник української мови. www.inmo.org.ua. Процитовано 14 грудня 2023.
  2. Слимак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Бентег // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Бентег // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— . — С. 168.

Література

[ред. | ред. код]
  • Повний православний богословський енциклопедичний словник. — Спб, вид. Сойкіна П. П., 1900.