PhD student in History and a teaching assistant at the Department of History, Faculty of Sociology and Law of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute.”
У статті висвітлюється роль журналу «Основа», як першої легальної трибуни українофілів Російської... more У статті висвітлюється роль журналу «Основа», як першої легальної трибуни українофілів Російської імперії, у формулюванні уявлень про українську мову як потенційну мову науки. Особливу увагу приділено концептуальним позиціям П. Куліша та М. Костомарова. П. Куліш послідовно наголошував на потребі витворення високого художнього стилю як основи для формування наукової мови, тоді як М. Костомаров, передбачаючи загрозу культурної асиміляції, закликав до невідкладного створення україномовного корпусу наукових текстів. Через аналіз публікацій, приватного листування та редакційних рішень, висвітлено конкретні практики трансформації української мови як мови наукового знання. Висновки засвідчують, що попри численні виклики від нестачі авторів до внутрішніх конфліктів і брак якісної комунікації з кореспондентами, редакція «Основи», передусім взоруючись на ідеї П. Куліша і М. Костомарова, ініціювала перші системні кроки до творення української наукової мови.
Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки, 2024
The article focuses on the cultural and educational activities of the Ukrainian intelligentsia, u... more The article focuses on the cultural and educational activities of the Ukrainian intelligentsia, united around the St. Petersburg journal «Osnova» (1861-1863), towards the illiterate Ukrainians during a period of partial liberalization of intellectuall life in the Russian Empire. Through its network of correspondents and travelers, «Osnova» actively promoted Ukrainian-language literature, educational texts, and cultural activities aimed at fostering a feeling of belonging together among Ukrainian peasants. The journal's editorial board provided standardized questionnaires that guided the correspondents' reports, emphasizing key themes like education and the 1861 peasant reform. These correspondents distributed works by Panteleimon Kulish, Taras Shevchenko, and other prominent Ukrainian authors at fairs and cultural events, despite initial skepticism from the illiterate population. Findings reveal that peasants began to recognize the value of education and Ukrainianlanguage literature. «Osnova» integrated historical narratives, particularly the Cossack period, into educational practices, using emotionally charged stories written in the Ukrainian language to create a sense of shared heroic past. Although challenges persisted, such as censorship and competing cultural influences, the journal's initiatives significantly contributed to the growth of Ukrainian cultural awareness, especially in Kyiv, Chernihiv, and Poltava gubernias. The study revealed that the problem of poor learning stems not only from deficiencies in non-Ukrainian language education but also from the lack of practice in applying acquired knowledge. In response to this, the «Osnovians» encouraged the development of folk theaters, literary readings, and cultural events where peasants played the main roles in historical reenactments. These activities reinforced the educational initiatives by providing platforms for the illiterate population to engage with Ukrainian history and language in a communal setting. The systematic efforts of «Osnova» suggest a noticeable shift in the attitudes of the illiterate population towards Ukrainian cultural and educational practices.
Актуальні питання у сучасній науці. Серія "Історія та археологія", 2024
У статті висвітлюється історіографія часопису «Основа» з 1939 р. по сьогодні. У роботі систематиз... more У статті висвітлюється історіографія часопису «Основа» з 1939 р. по сьогодні. У роботі систематизовано великий масив наукових праць, враховуючи ідеологічні, політичні та методологічні особливості різних періодів. За проблемно-хронологічним принципом виділено три періоди в історіографії журналу: радянський (1940-1991 рр.), діаспорний (від 1940-х рр. до сьогодення) та новітній (з 1991 р. по сьогодні). У кожному з цих періодів були характерні свої підходи до дослідження «Основи». У радянський період «основ'янські» студії характеризувалися широким використанням архівних джерел та появою ґрунтовних праць. Водночас дослідження зазнавали значного впливу радянської ідеології, що призводило до спрощеного розуміння складних суспільних процесів другої половини XIX ст. Діаспорні дослідження «Основи» були обмежені відсутністю архівних матеріалів до 1991 р., але вирізнялися свободою наукового пошуку та ширшим доступом до західного академічного досвіду. Вони зосереджувалися як на окремих аспектах «основ'янської» проблематики, так і концептуалізували «Основу» в схемах культурно-національного руху. Новітній період досліджень «Основи» відзначився появою нових методологічних підходів, таких як інтелектуальна історія, теорія численних лояльностей, ментальне картографування та семіотика, а також ширшим доступом до джерельної бази завдяки оцифруванню. Сучасні вітчизняні дослідники розглядають журнал з різних перспектив, включаючи біографії його ключових діячів, текстологічний аналіз публікацій, мовні та термінологічні питання, селянський дискурс. Проаналізовано доробок В. Дудка, найбільшого вітчизняного дослідника часопису новітньої доби. Доведено, що роботи іноземних фахівців спрямовані на інтегрування «Основи» в загальноєвропейський контекст. Подальші дослідження «основ'янської» проблематики можна розширити шляхом включення біографічних студій про В. Білозерського, вивчення взаємин редакції з іншими громадами та підпільними організаціями, а також аналізу редакційної політики журналу.
У статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими... more У статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими інтелектуалами Галичини від початку 50-х рр. XIX ст., коли провідні члени майбутньої «Основи» оселяються в Петербурзі та до відкриття товариства «Просвіта» у Львові наприкінці 60-х рр. XIX ст. Досліджено роль цензури у поширенні літератури між українськими інтелектуалами обох імперій. Виявлено, що цензурний устав Російської імперії від 1828 р., на відміну від законодавства Австрійської імперії, більш негативно вплинув на міждержавний обіг літератури, породжував бюрократичні надмірності та сприяв корупції, що обмежувало доступ «основ’ян» до літератури галичан. Проаналізовано і класифіковано друкований спадок «Основи», що цілковито або частково зачіпав галицьку проблематику, зокрема, виділено 3 групи статей за цільовим призначенням: полемічні, інформаційні та науково-публіцистичні. В полемічних статтях доведено, що члени «Основи» і галицькі інтелектуали виступали в спільному порозумінні у пресовій полеміці проти польських та російських науковців. Водночас найбільш дискусійним між «основ’янами» і галичанами було мовне питання. Мова відігравала більшого значення, аніж інструмент спілкування. Залежно від ставлення до «кулішівки», яку намагався стандартизувати петербурзький часопис, галицькі інтелектуали сприймали або відкидали твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова та інших літераторів Наддніпрянщини. Відтворено динаміку взаємодії «основ’ян» та галицьких русинів на базі інформаційних статей в «Основі …
Uploads
Papers by Armen Tonoian